Попередній рік був дуже насичений змінами в оподаткуванні, а з початку 2014 року Податковий кодекс України та інші закони, що регламентують реєстрацію суб’єктів господарювання, зазнали значних змін. Отже, на даний час дуже важиво, щоб кожен платник мав змогу отримати оперативну відповідь посадових осіб Міндоходів з тих питань, які потребують негайного вирішення.
Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «Гарячу лінію».
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
1. Для обчислення яких податків (зборів) застосовуються методи визначення ціни у контрольованих операціях при обчисленні бази оподаткування?
Відповідь: Відповідно до пункту 39.7 статті 39 Податкового кодексу України норми цієї статті застосовуються під час визначення бази оподаткування у контрольованих операціях для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» та розділу V «Податок на додану вартість».
Отже, методи визначення ціни у контрольованих операціях застосовуються для встановлення зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ.
2. Чому з 1 січня 2014 року не застосовується ПДВ за ставкою 17%, як це було передбачено в Податковому кодексі України?
Відповідь: Щодо застосування з 1 січня 2014 року ставки податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків слід зазначити, що Законом України від 19.12.2013 р. № 713 «Про внесення змін до Податковий кодексу України щодо ставок окремих податків», який набрав чинності з 1 січня 2014 року, внесено зміни до пункту 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та продовжено дію ставки податку на додану вартість до операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню на загальних підставах, у розмірі 20 відсотків до 31 грудня 2014 року включно.
3. Які в 2014 році відбулись зміни для реєстрації платників ПДВ?
Відповідь: Починаючи з 1 січня 2014 відповідно до вимог Податкового кодексу України, реєстрація платників ПДВ здійснюється на підставі:
- реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів Міндоходів;
- електронних копій реєстраційних заяв, виготовлених шляхом сканування, які передаються державним реєстратором до органів Міндоходів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;
- реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Зазначені зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24 жовтня 2013 року № 657-VII.
Також відповідно до оновленої редакції передбачено:
- оприлюднення на єдиному державному реєстраційному веб-порталі та офіційному веб-сайті Міндоходів даних про реєстрацію суб'єктів господарювання платниками ПДВ в органах Міндоходів (зміни до пункту 183.13 статті 183, пункту 209.10 статті 209 Податкового кодексу);
- відміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та забезпечення права платників ПДВ отримати витяги із реестру платників ПДВ в органах Міндоходів (зміни до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу).
Процедури та строки реєстрації платників ПДВ у 2014 році не відрізняються від процедур та строків, що діяли у 2013 році.
4. Чи має право підприємство отримати бюджетне відшкодування у разі, коли вже анулювано його реєстрацію платником ПДВ?
Відповідь: У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Податковим кодексом України, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених Податковим кодексом України, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.
5. Чи може підприємство включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, в яких окремі реквізити зазначено з формальними порушеннями, але ідентифікувати сторони та характеристики об’єкта оподаткування (постачання) можна буде за допомогою інших реквізитів?
Відповідь: Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник ПДВ зобов’язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Вимоги щодо заповнення податкової накладної, форму та порядок її заповнення затверджено наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».
Відповідно до п. 6.3 наказу № 1379 порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю віднести суми ПДВ до податкового кредиту.
Отже, якщо податкова накладна містить недостовірні реквізити підприємства-продавця (чи покупця), зазначено неправильний індивідуальний номер платника-продавця (чи покупця), вказана в податковій накладній назва платника-продавця (чи покупця) не відповідає назві, зазначеній у статутних документах, чи відсутній хоча б один із обов’язкових реквізитів, що має бути вказаний у податковій накладній, то така податкова накладна не може вважатися оформленою належним чином і бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.
6. Чи необхідно подавати пусті додатки до декларації з податку на прибуток у разі відсутності в них показників?
Відповідь: Якщо платник податку через відсутність операцій чи показників (наприклад, не здійснював у звітному періоді пільгових операцій чи не мав сумнівної заборгованості) н заповнює відповідних додатків, то такі додатки до декларації з податку на прибуток не додають.
Відповідно, у рядках основної частини прибуткової декларації, де відсутні дані для заповнення, слід поставити прочерк.
7. За підсумки роботи 2013 р. підприємство планує виплатити дивіденди своїм засновникам у лютому 2014 р. За якою ставкою сплачується авансовий внесок з податку на прибуток при їх виплаті — за тією, що діяла в 2013 р., — 19%, чи за ставкою, що діє у 2014 р., — 18%?
Відповідь:Обов’язок зі сплати авансового внеску при виплаті дивідендів передбачено пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу.
Авансовий внесок при виплаті дивідендів нараховується та вноситься до бюджету в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу з урахуванням п. 10 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 № 713-VII внесено зміни до п. 10 підрозділу 4, якими встановлено, що основна ставка податку на прибуток у 2014 р. становить 18%.
Отже, оскільки дивіденди за підсумками роботи за 2013 р. виплачуються у 2014 р., то при їх виплаті авансовий внесок нараховується та вноситься до бюджету за ставкою в розмірі 18%. Зазначений платіж необхідно здійснити до або під час такої виплати.
8. Як правильно визначаються курсові різниці, якщо підприємство щомісяця сплачує авансові внески з податку на прибуток та подає лише річну Декларацію?
Відповідь: Згідно з пп.153.1.4 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року), тобто датами звітного балансу є 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня.
Таким чином, визначення курсових різниць та їх відображення (нарахування) в податковому обліку з податку на прибуток платниками, для яких базовим податковим періодом є календарний рік, здійснюється з урахуванням того, що датою звітного балансу є останній операційний (банківський) день звітного року, тобто 31 грудня.
9. Чи передбачена відповідальність платників податку на прибуток за неподання фінансової звітності та чи складають контролюючі органи протоколи про адміністративні правопорушення?
Відповідь: Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.
Неподання фінансової звітності, внесення неправдивих даних до фінансової звітності згідно зі статтею 164 прим.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з зазначених порушень, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
10. Яким чином обчислити добові у разі, коли працівник повернувся з одного відрядження та виїхав в інше відрядження протягом однієї доби?
Відповідь: Розмір добових витрат, якщо працівник протягом однієї доби повернувся з відрядження та виїхав у відрядження знову, не повинен перевищувати обмеження, встановлені пунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України для одного календарного.
Розмір таких витрат для відряджень у межах України, становить не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати.
Сума добових визначається в разі відрядження:
- у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;
- до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.
За відсутності зазначених відповідних підтверджуючих документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку.
Суми, відображені у складі витрат платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.
Підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, при відрядженнях працівників застосовують Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59.
11. Як обчислюється податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у юридичної особи, яка має на балансі житлову нерухомість (квартиру)?
Відповідь: Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.2012 року №1408, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Отже, останній день подання податкової декларації з податку на нерухомість на 2014 рік платниками податку - юридичними особами — 19 лютого 2014 року.
12. Підприємство — юридична особа не має у власності об’єктів житлової нерухомості. Чи повинно воно за 2013 р. подавати Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — декларація), із прочерками?
Відповідь:Відповідно до пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Таким чином, юридичним особам, які протягом 2013 р. не мали у власності об’єктів житлової нерухомості (тобто відсутня база оподаткування податком на нерухоме майно), декларацію подавати не потрібно.
13. Яка категорія платників може користуватись сервісом Міндоходів «Електронний кабінет платника податків»?
Відповідь: Міністерством доходів і зборів України 5 грудня 2013 року впроваджено в експлуатацію новий електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків», яким можуть скористатися платники податків — юридичні особи, фізичні особи — підприємці і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Для цього необхідно мати підключений до Інтернету комп'ютер та безкоштовно отримали електронні ключі цифрового підпису в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів або його представництвах, які знаходяться в усіх територіальних органах ГУ Міндоходів у м. Києві.
14. Якими сервісами можна користуватись в «Електронному кабінеті платника податків»?
Відповідь: На сьогодні в електронному сервісі Міндоходів — «Електронний кабінет платника податків» — для його користувачів функціонують сервіси: «Звітність», «Розрахунки з бюджетом», «Податковий календар», «Облікові дані».
Крім зазначених сервісів користувачі Електронного кабінету можуть скористатися інформацією із довідників: ДПІ, КВЕД, КОПФГ, УКТЗЕД, форм власності, ознак доходу, ознак податкових пільг тощо.
