Юридична особа — нерезидент планує надавати послуги на території України. Чи можна це зробити без створення представництва чи філії? Які особливості трудових відносин з українським персоналом (трудовий договір або інші умови), передбачених чинним законодавством?
Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом. Це передбачено частиною четвертою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755–IV. Зокрема, реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XIІ.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відповідно до пункту 64.5 Податкового Кодексу України (ПК) підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом. Тому реєстрація на території України є обов’язковою.
Зауважимо, що трудові відносини нерезидента, який оформляє працівника на роботу за трудовим договором або за іншими умовами, регулюються згідно з чинним законодавством України.
Правові засади діяльності нерезидентів на території України
Законодавством України визначено, що іноземна компанія або організація здійснює діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ (представництво, філію, відділення), відкритий на території України.
Українське законодавство передбачає дві основні організаційні форми входження іноземних компаній на ринок України:
- дочірня компанія, яка, як правило, створюється у формі ТОВ;
- представництво, яке може створюватися як з метою ведення комерційної діяльності, так і без неї.
Взяття на облік
Взяття на облік таких платників податків здійснюється відповідно до пункту 64.2 ПК.
Відповідно до пункту 15.1 ПК платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів.
Крім того, пунктом 160.1. ПК передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Іноземним підприємством, яке платить на підставі трудового договору заробітну плату працюючому в Україні працівникові-резиденту, є:
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 ПК).
У статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку.
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Ще більше робочих ситуацій ви знайдете в системі актуальних консультацій «Експертус Податки»
