Якщо кредитор за самостійним рішенням за рахунок страхового резерву анулює борг фізичній особі, що виник до закінчення строку позовної давності за кредитним договором, то така операція визнається як отримання доходу платника податку у вигляді додаткового блага та оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Порядок урегулювання безнадійної заборгованості визначено пунктом 159.1 Податкового кодексу України (ПК).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Податковим кодексом визначено, що банк за рахунок створеного страхового резерву відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною згідно з методикою, встановленою Нацбанком України за погодженням з Мінфіном України.
Згідно зі статтею 164 ПК до загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє боржника рекомендованим листом або під підпис особисто про анулювання боргу, то такий платник податків відображає цей дохід у річній податковій декларації та самостійно сплачує податок.
Сума доходу боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку № 1ДФ за підсумками періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу «126».
Однак, у разі якщо кредитор не повідомив платника у встановленому порядку про суму анульованого боргу та включення її до податкового розрахунку № 1ДФ такий кредитор зобов’язаний у повному обсязі виконати обов’язки податкового агента, встановлені положеннями статті 176 ПК. При цьому зазначені доходи оподатковуються у складі загального місячного оподатковуваного доходу платника податку за ставками 15 (17)%.
