Підписуйтесь на телеграм-канал «Головбух. Новини»! Тут про зміни без спаму
ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця
У разі, якщо ФОП-роботодавець бажає розірвати трудові договори з найманими працівниками, у нього є можливість припинити трудові відносини з найманими працівниками на підставі пункту 10 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Так, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку призову або мобілізації роботодавця — фізичної особи під час особливого періоду. Дану норму можна застосовувати тільки під час особливого періоду та в разі мобілізації ФОП-роботодавця.
Законодавство не передбачає обов’язку ФОП-роботодавця заздалегідь попередити працівника про припинення трудового договору за пунктом 10 статті 40 КЗпП. Також, не передбачили виплату вихідної допомоги найманим працівникам у випадку такого звільнення.
Фізособи, зокрема громадяни України, які через війну зараз мешкають за кордоном, шукають способів провадити підприємницьку діяльність як ФОПи в Україні. Експерти системи "Експертус Головбух" на прикладі конкретних робочих ситуацій підкажуть, як правильно організувати таку діяльність, уникнути подвійного оподаткування та інших негативних наслідків
Роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відсутність ФОП не є перешкодою для продовження діяльності найманих працівників відповідно до їхніх функціональних обов'язків за відповідними посадами. Для розв'язання питання щодо підписання звітності та інших документів, ФОП має визначити уповноважену особу згідно зі статтею 237 Цивільного кодексу України. Та, якщо ФОП, як платник, веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника згідно з пунктом 19.1 Податкового кодексу України.
