Порядок нарахування розрахункових при звільненні

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Якщо вас застала зненацька заява та наказ на звільнення працівника, то рекомендуємо ознайомитися з тим, як здійснити нарахування розрахункових при звільненні.

 

Заробітна плата і аванс: поради експерта + розрахункові приклади

Нарахування при звільненні

Виплат декілька і серед них:

  • по-перше, не забуваємо про зарплату працівника за відпрацьовані дні місяця звільнення, у тому числі й сам день звільнення;
  • по-друге, треба компенсувати невикористані дні відпустки. І не забуваємо про наявність додаткових відпусток та соціальної відпустки на дітей;
  • по-третє, існують ситуації обов’язкової виплати вихідної допомоги.

Далі розглянемо порядок нарахування розрахункових при звільненні.

Нараховуємо зарплату у місяці звільнення

Нарахування заробітної плати відбувається за місяць звільнення у звичайному порядку. Якщо працівнику виплачується доплата до мінімальної зарплати, то вона зберігається за ним і в цьому останньому місяці, але розраховується пропорційно відпрацьованим дням. Наприклад, якщо працівник звільняється у березні 2023 року й відпрацював 12 днів з 23 по місячній нормі, то мінімальна оплата праці та за такі дні становить 3495,65 грн (=6700×12/23, де 6700 грн – мінімальна зарплата березня 2023). Однак відпускні, компенсація невикористаних днів відпустки та вихідна допомога при звільненні при розрахунку доплати до мінімальної зарплати не враховуються, так як це виплати за невідпрацьований час.

Зверніть увагу, що день звільнення теж вважається робочим для працівника і за нього слід нарахувати зарплату.

Розрахунок при звільненні за невикористану відпустку

Працівник перед звільненням має право піти у відпустку або ж отримати компенсацію невикористаних днів відпустки. При цьому обмежень на кількість днів, які можна компенсувати немає. Можна й 10, можна й 24 и більше, як за поточний рік, так і за минулі роки. Можна частину днів використати на відпустку, а за решту отримати компенсацію. Це стосується не тільки щорічних відпусток, але й соціальної додаткової відпустки «на дітей».

Увага: перед звільненням працівник вирішує питання: відпустка чи компенсація за неї.

Виплачується така компенсація в день звільнення. Разом з іншими виплатами.

Розрахунок компенсації відпускних відбувається за тими ж правилами, що й розрахунок відпускних 2023. Для зручності стане в пригоді калькулятор компенсації відпустки.

Аліменти з компенсації не утримують, крім компенсації відпусток за декілька років.

На компенсацію, як і на решту зарплати, нараховується ЄСВ, з неї утримуються ПДФО та військовий збір. У Податковому розрахунку сума компенсації «розчиняється» у загальній сумі зарплати, тобто окремо не виділяється. Так, у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку вся сума зарплати, у т.ч. й відпускні, компенсація відпустки, наводиться під ознакою доходу «101».

Нараховуємо вихідну допомогу

Вихідна допомога при звільненні – на неї, на відміну від компенсації відпусток, мають право не всі. Для того, щоб працівник мав право на дану виплату, він має бути звільнений за таких обставин (ст. 44 КЗпП):

  • його відмови від переведення на роботу в іншу місцевість (п. 6 ст. 36 КЗпП);
  • його відмови продовжувати роботу у зв’язку з істотною зміною умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
  • скорочення чисельності або штату (п. 2 ст. 40 КЗпП);
  • невідповідність займаній посаді (недостатність кваліфікації або за станом здоров’я) (п. 6 ст. 40 КЗпП);
  • поновлення на роботі працівника, який раніше виконував дану роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП));
  • порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору (ст. 38 і ст. 39 КЗпП);
  • припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП).

Важливим є те, що вихідна допомога не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, наказ Держстату від 13.01.2004 р. № 5). Як наслідок, на неї не нараховується ЄСВ. Крім того, вихідна допомога прямо згадується серед виплат, на які не нараховується ЄСВ у п. 4 розд. І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Кабміну від 22.12.2010 р. № 1170.

Однак вихідна допомога включається до загального місячного оподатковуваного доходу при складанні Додатка 4ДФ Податкового розрахунку, оподатковується ПДФО за ставкою 18% та воєнним збором – 1,5%. У Додатку 4ДФ вихідна допомога відображається з ознакою доходу «127».

 

Приклади нарахування розрахункових при звільненні

 

Приклад 1 (стандартна ситуація). Працівника звільняють 31 березня 2023 року через скорочення штату. Розрахунковий період для розрахунку вихідної допомоги – 2 місяці перед місяцем звільнення, тобто січень-лютий 2023 року. Кількість робочих днів у розрахунковому періоді:

  • у січні 2023 – 22, з них відпрацьовано тільки 18, решта днів – лікарняний;
  • у лютому 2023 – 20, з них відпрацьовано тільки 9, решта днів – відпустка за свій рахунок.

Зарплата:

  • за січень 2023 – 9400 грн та 1600 лікарняних;
  • за лютий 2023 – 4700 грн.

З тривалості розрахункового періоду треба виключити дні тимчасової непрацездатності (лікарняного) та дні відпустки за свій рахунок. При розрахунку середньоденної зарплати не враховувати лікарняні. Відняти слід і дні призупинення дії трудового договору внаслідок агресії РФ, якщо таке мало місце у розрахунковому періоді. Отже, рахуємо у даному прикладі лише відпрацьовані дні та не враховуємо 1600 грн лікарняних.

Отже, середньоденний заробіток: (9400+4700)/(18+9) = 14100/27 = 522,22 грн.

Середня кількість робочих днів за 2 місяці: (22+20)/2 = 21 день.

Вихідна допомога виплачується на основі ст. 44 КЗпП за місяць.

Отже, сума вихідної допомоги = 522,22×21= 10966,62 грн.

В обліку відображаємо проведенням Дт 949 Кт 663. Субрахунок 663 «Розрахунки за іншими виплатами» використовуємо, так як вихідна допомога не є зарплатою. Щодо рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», то діємо за аналогією з лікарняними, які також не є частиною фонду оплати праці й оплата перших 5 днів за рахунок підприємства відображаються на цьому ж субрахунку (незалежно від того, до якої категорії працівник належить отримувач). Якщо є заперечення, то можна використати ті ж рахунки витрат, що застосовуються для обліку заробітної плати такого працівника (23 «Виробництва», 92 «Адміністративні витрати» і т.д.).

У разі звільнення через порушення законодавства про працю, то 10966,62 грн треба ще й помножити на 2 і тоді вихідна допомога буде 21933,24 грн.

Приклад бухгалтерських проведень з нарахування та оподаткування вихідної допомоги за прикладом 1 наведений у таблиці нижче.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИХІДНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ЗВІЛЬНЕННІ

№ з/п

Зміст господарської операції

Дт

Кт

Сума,
грн

1

Нарахована вихідна допомога при звільненні

949

663

10966,62

2

Утриманий ПДФО з вихідної допомоги (=10966,62×0,18)

663

641

1973,99

3

Утриманий військовий збір з вихідної допомоги (=10966,62×0,015)

663

642

164,50

4

Виплачена вихідна допомога працівнику (=10966,621973,99164,50)

663

311

8828,13

5

Інші витрати операційної діяльності віднесено на фінансовий результат операційної діяльності

791

949

10966,62

 

Приклад 2 (у розрахунковому періоді не було заробітку). Працівника звільняють 31 березня 2023 року через скорочення штату. Розрахунковий період для розрахунку вихідної допомоги – 2 місяці перед місяцем звільнення, тобто січень-лютий 2023 року. Однак підприємство ще 10 квітня 2022 призупинило дію трудового договору з усіма своїми працівниками внаслідок агресії РФ. Як наслідок, у січні-лютому 2023 року заробіток працівника взагалі відсутній.

У даній ситуації правила такі:

  • якщо у останніх 2-х місяцях (січень-лютий 2023) заробітку не було, то середню зарплату треба рахувати за попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100) – це листопад-грудень 2022;
  • якщо у працівника не було заробітку за останні 4 місяці роботи (листопад 2022-лютий 2023), то середню зарплату треба рахувати на основі тарифної ставки, тобто місячного посадового окладу (абз. 3 п. 4 Порядку № 100). Нехай він у працівника рівний мінімальній зарплаті, яка у березні 2022 року була 6000 грн, а потім посадовий оклад працівнику не підвищували;
  • якщо посадовий оклад менший за мінімальну зарплату на час розрахунку (у даному випадку – це березень 2023), то тоді середню зарплату треба рахувати на основі мінімальної зарплати на час розрахунку (абз. 4 п. 4 Порядку № 100), тобто станом на березень 2023 року (6700 грн).

Ще можлива ситуація, що працівник відпрацював менше 2-х місяців перед звільненням ­– тоді вихідну допомогу рахують за загальними правилами, тобто з тих виплат, які нараховані фактично в місяцях розрахункового періоду (роз’яснення Мінекономіки від 24.12.2020).

Отже, у прикладі 2 працівнику треба обчислювати середню зарплату на основі мінімальної зарплати березня 2023 – 6700 грн.

Отже, середньоденний заробіток: (6700+6700)/(22+20) = 13400/42 = 319,05 грн, де 22 і 20 – це кількість «умовно відпрацьованих» робочих днів січня 2023 і лютого 2023 (за нормою).

Середня кількість робочих днів за 2 місяці: (22+20)/2 = 21 день.

Отже, сума вихідної допомоги = (13400/42)×21 = 6700,00 грн (замість 319,05 грн використано дріб 13400/42 задля більшої точності розрахунку – при такій ситуації вихідна допомога, очевидно, не може бути більшою за 6700 грн, так як а при використанні округленої цифри 319,05 виходить вихідна допомога 6700,05 грн).

Штраф за несвоєчасний розрахунок при звільненні 

За несвоєчасну виплату належних звільненому працівникові сум роботодавець має виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таку відповідальність роботодавця встановлює ст. 117 КЗпП.

Відсутність коштів у роботодавця не скасовує його вини у невиплаті належних працівникові коштів і не звільняє його від відповідальності.

Якщо роботодавець не виплатив належних працівникові коштів у день звільнення і середнього заробітку за час затримки розрахунку, то колишній працівник має право звернутися за захистом своїх прав до суду та виплату належного йому середнього заробітку (ст. 233 КЗпП).

Штраф за невиплату вихідної допомоги

Якщо працівнику всю зарплату, включаючи компенсацію відпустки, виплатили, але не нараховували та не виплатили саму вихідну допомогу, то тоді невиплата вихідної допомоги розглядається як порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат (див. абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Якщо невиплата перевищує один місяць, то застосовується штраф:

  • на роботодавця – 3 мінімальні зарплати (ст. 265 КЗпП). У березні 2023 – це 20100 грн (= 6700 грн × 3);
  • на посадову особу, яка винна у такій невиплаті – адмінштраф 510–1700 грн (див. ст. 41 КУпАП).

Однак під час дії воєнного стану за умови виконання у повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушення, виявленого під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), штраф за ст. 265 КЗпП не застосовується (підстава – ч. 3 ст. 16 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136).

 

 

Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді