У разі придбання працівником товарів для потреб підприємства, використання коштів (у тому числі власних) у відрядженні до бухгалтерської служби представляється у визначені законодавством терміни Звіт за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 05.12.2012 № 1276. Тобто відповідно до представленого Звіту суб’єкт господарювання повинен відшкодовувати витрати, понесені працівником на господарські потреби підприємства або у відрядженні.
За загальним правилом статті 261 Цивільного кодексу (ЦК) перебіг позовної давності стартує з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У той же час за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із закінченням терміну виконання.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Однак щодо витрат, понесених працівником на господарські потреби підприємства або у відрядженні, і підзвітних сум законодавством не встановлений строк виконання зобов’язання в частині повернення підприємством витрачених працівником засобів.
Частиною 2 статті 530 ЦК встановлено, що, якщо термін виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У зв’язку з чим можна стверджувати, що поки працівник не звернеться на підприємство з письмовою вимогою про повернення заборгованості (у сумі перевищення витрат над сумою коштів, отриманих як аванс, або витрачених коштів для вирішення господарських або виробничих питань підприємства), відлік строку позовної давності щодо заборгованості підприємства перед працівником не починається.
Разом з тим, якщо в колективному трудовому договорі передбачено термін для виплати компенсації підприємством підзвітних сум і витрат, понесених працівником на господарські потреби підприємства або на відрядження в прив’язці до дня затвердження авансового звіту, тоді починати відлік строку позовної давності необхідно з дня, наступного за днем затвердження такого звіту. В іншому випадку або у випадку якщо іншої відправної точки немає, працівник може звернутися на підприємство з письмовою вимогою сплатити йому належне і в разі порушення звернутися до суду.
Термін давності в такому випадку почне відлік з восьмого дня з дати пред’явлення працівником письмової вимоги.
