ВАСУ погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності відмови ФСС від НВВ у перерахуванні витрат, пов’язаних із виплатою допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого.
Така відмова обгрунтовувалась пунктом 2.7 Порядку призначення, перерахування і проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління ФСС від НВВ від 27.04.2007 № 24 (далі — Порядок № 24), та необхідністю надати роботодавцю замість копії оригінал акту форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Як було встановлено судами, роботодавцем було надано засвідчену підприємством копію акта форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з його працівником 15.01.1984. У період з 30.12.2010 по 06.01.2011 потерпілий знаходився на лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності.
Приймаючи таке рішення суди керувались тим, що у разі настання страхового випадку ФСС від НВВ зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Зокрема, якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, ФСС від НВВ фінансує всі витрати на його лікування.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 24 допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, пов’язаною з нещасним випадком або професійним захворюванням на виробництві, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100% середньої заробітної плати. Виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за перші 5 днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності — за рахунок коштів ФСС від НВВ.
При цьому кошти для здійснення страхувальником виплати такої допомоги виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку та акту про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок).
Відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому ФСС від НВВ може тільки якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов’язаним з виробництвом.
Разом з тим, статтею 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV встановлений виключний перелік підстав для відмови у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, а саме:
1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;
2) подання роботодавцем або потерпілим ФСС від НВВ свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Однак жодна з перелічених підстав не була визначена ФСС від НВВ у якості відмови у здійсненні страхових виплат.
