Ухилення від проведення інвентаризації, невжиття жодних дій на виконання вимог податкового органу щодо проведення такої інвентаризації свідчать про відмову підприємства від проведення інвентаризації. А це відповідно до підпункту 20.1.5 Податкового кодексу України (ПК) є підставою для вжиття такого заходу, як застосування повного адміністративного арешту майна платника податків.
Такого висновку дійшли суди, визнаючи обгрунтованим адміністративний арешт майна платників податку.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Зокрема, відповідно до підпункту 20.1.5 ПК податкові органи мають право вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у т. ч. зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 ПК. Згідно з статтею 94 ПК адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Судами було встановлено, що підприємством не вжито жодних заходів для виконання вимог податкового органу щодо проведення інвентаризації основних фондів ТМЦ. Зокрема, матеріали справи не містять доказів повідомлення податкового органу про неможливість проведення такої інвентаризації.
Не прийняли суди до уваги і доводи підприємства про неможливість проведення інвентаризації у зв’язку з вилученням первинних бухгалтерських документів та персонального комп’ютера. Адже в протоколі обшуку не було зазначено про вилучення документів первинного бухгалтерського обліку підприємства, відсутність яких не давала б змоги провести таку інвентаризацію, також вказаний протокол не містить інформації про вилучення первинних бухгалтерських документів за період здійснення підприємством господарської діяльності (тобто протягом періоду, в рамках якого проводиться позапланова перевірка).
Не погодився суд із твердженнями апелянта, що на сьогодні адміністративний арешт майна вважається припиненим, оскільки його обгрунтованість не підтверджено протягом встановленого ПК строку (96 годин). Адже положення чинного законодавства щодо необхідності перевірки обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за поданням податкового органу. У той час як перевірка обгрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду в разі підтвердження обгрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили.
Таким чином, розгляд та вирішення судом позовних вимог податкового органу про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна не залежить від факту припинення такого арешту у зв’язку із відсутністю судового рішення про визнання арешту обгрунтованим протягом строку розгляду подання податкового органу.
