Положеннями закону вносять зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) з метою усунення недоліків технічного характеру та приведення його тексту до стандартів якісного закону.
Змінами:
1) у частині 2 статті 64-2 слова «третьою особою» замінюють словами «права та обов’язки третьої особи», та передбачають, що права та обов’язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна;
2) у частині 3 статті 309 слова «скарги на інші» замінюють словом «Інші», тим самим визначають, що інші ухвали слідчого судді (крім визначених у ч. 1, 2 ст. 309 КПК) оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді;
3) у частині 4 статті 568 слово «запитуваній» замінюються словом «запитуючій», а, відтак, зазначають, що майно, передбачене пунктом 1 частини 3 статті 568 КПК, не передається запитуючій стороні або його передання може бути відстрочене чи тимчасовим, якщо це майно потребується для цілей розгляду цивільної або кримінальної справи в Україні чи не може бути вивезено за кордон з інших підстав, передбачених законом.
