Розбираємо, що таке арешт майна, яке майно можуть арештувати, коли податкова може застосувати адміністративний арешт майна, що означає повний та умовний адміністративний арешт майна
Що таке арешт майна
Арешт майна — це один із заходів забезпечення кримінального провадження. Він необхідний для того, щоб зберегти речові докази, як того вимагає стаття 170 Кримінально-процесуального кодексу України (далі — КПК). Але має бути передісторія. Арешт на майно відбувається тоді, коли є сукупність підстав чи розумних підозр вважати його доказом злочину.
Слідчий суддя повинен мати докази, що обґрунтовують потребу накласти арешт майна у кримінальному провадженні, аби уникнути негативних наслідків (ухвала Апеляційного суду м. Києва від 28.08.2018 № 757/35202/18-к).
Арешт накладають на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті та формі — готівковій чи безготівковій (п. 10 ст. 170 КПК). Арешт майна зокрема може бути й на цінності, які перебувають на зберіганні у банках або рахунки в інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери та корпоративні права, віртуальні активи (криптовалюти), якщо є відповідне рішення слідчого судді, суду.
Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки у відповідача та позивача
Що вважати майном під час арешту
Майно — це річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, далі – ЦК).
Речі бувають:
- матеріальними (ч. 1 ст. 179 ЦК);
- цифровими (ч. 1 ст. 179 ЦК; діють із 3 вересня 2023 року, Закон від 10.08.2023 № 3320-IX). До таких належать блага, які створюються та існують виключно у цифровому середовищі та мають майнову цінність. Такими є, зокрема, віртуальні активи, цифровий контент (ч. 2 ст. 179 ЦК).
Увага: поняття цифрової речі з’явилось лише з 3 вересня 2023 року, тому актуальна судова практика з арешту цифрового майна, зокрема віртуальних активів, ще відсутня.
Однак майном можуть бути також нематеріальні блага, якщо щодо них існують майнові права (володіння, користування та розпорядження) та обов’язки. Прикладом такого майна є нематеріальні активи.
Отже, майно може бути матеріальним і нематеріальним, зокрема цифровим.
Правова трактовка майна може бути важливою у спірних ситуаціях. Наприклад, були ситуації арешту реєстраційного ліміту платника ПДВ, хоча він і не має матеріальної форми, тобто не є об’єктом, який належить підприємству. Однак суд дійшов висновку, що реєстраційний ліміт — це всього лише показник, віртуальний результат діяльності, який одержують шляхом розрахунку, а тому він не має матеріальної форми та не належить до визначення майна (ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 11.07.2018 № 761/24529/18).
Увага: майно існує не обов’язково у матеріальній формі.
Наразі податківці проводять камеральні, фактичні та позапланові документальні перевірки. А ще чекаємо на відновлення планових перевірок. Як наслідок — платники отримують ППР із донарахованими сумами. Нагадаємо, як можна оскаржити неправомірні, з вашого погляду, донарахування
Чому майно юрособи ≠ активи юрособи
Що таке майно юрособи, зокрема господарського товариства, зокрема ТОВ, визначає стаття 115 ЦК. До такого майна належить продукція, отримані доходи, а також майно, що було передане учасниками. Здебільшого майно юрособи (підприємства) відповідає його активам у бухгалтерському балансі. Однак у правовій трактовці між активами та майном не можна ставити знак рівності («=»). У бухгалтерському балансі існують показники, які є результатом суто арифметичного (бухгалтерського) розрахунку й не відповідають правовій трактовці майна, зокрема:
- відстрочені податкові активи як результат обліку розрахунків з податку на прибуток. За аналогією з реєстраційним лімітом платника ПДВ — такий актив не можна вважати майном (див. вище);
- гудвіл;
- витрати майбутніх періодів.
Щодо таких активі процедура арешту майна не може бути застосована за визначенням.
Розбіжності також можуть бути щодо цифрових речей (майна), яких у бухгалтерському балансі може й не бути, оскільки вони можуть не відповідати критеріям визнання активів або може бути відсутній порядок їхнього обліку. Або ж може бути й помилка бухгалтера — не відобразити в обліку такі активи.
Увага: майно та активи юрособи здебільшого співпадають, але вони не тотожні.
Арешт майна боржника: які є види
З погляду процедур, правового регулювання та підстав арешт майна можна поділити на два види:
- «кримінальний» арешт майна — здійснюється, якщо є підстави вважати, що майно використовувалося при вчиненні злочину. Процедуру такого арешту врегульовує КПК. У господарській практиці прикладом може бути арешт урожаю, який здійснюється на підставі того, що певна особа звертається до поліції з заявою про скоєний злочин і повідомляє, що орендар неправомірно засіяв ніби чужу земельну ділянку та намагається зібрати з неї врожай — тоді поліція може порушити кримінальне провадження на підставі частини 1 статті 197 Кримінального кодексу України (самовільне зайняття земельної ділянки);
- «податковий» (адміністративний) арешт майна — здійснюється у платників податків, зокрема за наявності податкового боргу чи недопуску податкових аудиторів до проведення документальної чи фактичної перевірки. За роз’ясненням ДПС арешт майна застосовується як винятковий спосіб виконання платником податків його обов’язків.
Адміністративний арешт майна розглянемо детальніше.
Військова агресія рф стала каталізатором, що спричинив зростання податкового боргу платників, який набув ознак безнадійного. Як списати в бухобліку податковий борг і які податкові наслідки матиме операція — розповість експерт
Адміністративний арешт майна: коли можуть застосувати
Адміністративний арешт майна застосовується на підставі статті 94 Податкового кодексу України (ПК) і Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, що затверджений наказом Мінфіну від 14.07.2017 № 632 (далі — Порядок № 632). Серед останніх змін у Порядку № 632 — додали про арешт не лише звичайних коштів, але й електронних грошей на електронних гаманцях, а також арешт майна у разі відсутності програмних РРО (пРРО).
Адміністративний арешт — це арешт, який податковий орган може накласти на будь-яке майно платника податків та кошти на рахунку/електронному гаманці платника податків (ч. 3 розд. ІІ Порядку № 632). Виняток — майно, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону (див. перелік такого майна на сайті Мінʼюсту).
Арешт майна може бути застосований, коли з’ясовується одна з таких обставин (див. п. 94.2 ПК, п. 1 розд. ІІІ Порядку № 632):
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізособа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки або від допуску посадових осіб податкового органу. Адміністративний арешт не застосовується до камеральної та електронної податкової перевірки;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО (або пРРО);
- відсутня реєстрація особи як платника податків у податковій або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків, який здійснює готівкові розрахунки та/або провадить діяльність, що підлягає ліцензуванню, відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Якщо наявна хоча б одна із цих обставин — керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення застосувати арешт майна платника податків. Однак є один виняток — для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у банках податкова звертається до суду у порядку без прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Для цього подається заява у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (п. 3 розд. VII Порядку № 632). Водночас арешт коштів на рахунку/електронному гаманці платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду (п. 1 розд. VII Порядку № 632).
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
У чому полягає адміністративний арешт майна
Адміністративний арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії. Водночас такий арешт може бути повним або умовним. Підставами для умовного арешту майна є недопуск до перевірки або відмова від проведення перевірки. Відмінності між цими двома видами податкового арешту майна наведені у таблиці (див. також п. 94.5 ПК).
ОБМЕЖЕННЯ ЗА РІЗНИМИ ВИДАМИ «ПОДАТКОВОГО» (АДМІНІСТРАТИВНОГО) АРЕШТУ МАЙНА |
Критерій порівняння | Види адміністративного арешту майна |
повний | умовний |
втрата права: | | |
| + | + |
| + | – |
| + | – |
достатність дозволу керівника органу ДПС на відчуження майна | ні | так |
на кому ризик випадкового знищення майна | на ДПС | на платнику податків |
