Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Такого висновку дійшов Конституційний Суд України (КСУ), розглядаючи конституційне звернення щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
На думку КСУ, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв’язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно, спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою зазначених вище сум є трудовим спором, пов’язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
А у разі порушення законодавства про оплату праці працівник згідно з частиною другою статті 233 КЗпП має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
