У медіа та в телеграм-каналах поширюють недостовірну інформацію про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, які зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках
Нацбанк наголошує, що таке твердження не відповідає дійсності.
1. Законодавство з питань фінансового моніторингу не передбачає застосування банками будь-яких фінансових покарань до порушників правил фінансового моніторингу та стягнення за це «штрафу».
Тобто банки не мають права застосовувати до громадян штрафні санкції через порушення у сфері фінансового моніторингу.
2. Водночас Закон про фінансовий моніторинг передбачає обов’язок та право банку розірвати ділові стосунки з клієнтом та припинити його обслуговування, в тому числі закрити рахунок клієнта, у визначених законодавством випадках.
3. У цьому разі банк повертає кошти клієнту готівкою чи шляхом перерахування на інший рахунок за вказаними реквізитами. Механізм повернення коштів банком передбачений у пункті 6 додатка 12 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ від 19.05.2020 № 65. Банк може брати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції.
4. Нацбанк зі свого боку також не застосовує жодних штрафних санкцій до громадян за порушення. Всі заходи впливу регулятора, зокрема і в сфері фінансового моніторингу, стосуються виключно фінансових установ.
Нацбанк просить з обережністю ставитися до непідтвердженої інформації та перевіряти її на офіційних джерелах.
За інформацією НБУ
Авансовий звіт — це документ, що підтверджує витрати працівника у відрядженні чи при господарських закупках. Покажемо, як правильно його скласти, коли подавати, які реквізити обовʼязкові, а також дамо зразки для безпомилкового заповнення
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
