Питання адміністративного арешту майна платника, що має податковий борг, врегулювали нормами статті 94 Податкового кодексу України; далі — ПК.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі — арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може застосовуватись, якщо з'ясують одну з таких обставин:
- платник порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до ПК, або коли платник, що отримав податкове повідомлення-рішення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджує акт перевірки. Арешт може бути накладений контролюючим органом на будь-яке майно платника, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника.
