Національний банк України зіставив поняття «електронний платіжний засіб» та «електронні гроші».
«Електронним платіжним засобом» є платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Сам платіжний інструмент є засобом певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відповідно до законодавства єдиним законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. При цьому виключне право на введення в обіг (емісія) гривні належить НБУ.
Водночас електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, що їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Електронні гроші випускаються в обмін на готівкові або безготівкові кошти іншими, ніж НБУ, банками для певного кола суб’єктів (користувачів, торговців, агентів), які погодились на договірних засадах використовувати їх в своїх розрахунках.
А тому електронні гроші не можуть бути прирівняні до статусу грошової одиниці України, оскільки випускаються банками і мають обмеження у розповсюдженні і здійсненні операцій за ними серед обмеженого кола осіб.
