Суд розглянув справу стосовно законності дій державного виконавця щодо опису та арешту майна, а також скасування акта опису та арешту майна.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У першу чергу стягнення за виконавчими документами звертається на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у т. ч. кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінустановах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV).
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
За відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, дозволено стягувати також інше майно, належне боржнику, але крім майна, на яке згідно із законодавством не може бути накладено стягнення. При цьому звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Крім того, боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Проте черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається держвиконавцем.
Виходячи із вищезазначеного, суд визнав правомірними дії держвиконавця щодо складання опису та арешту майна. Адже підприємство, достовірно знаючи про відкриття виконавчого провадження, не виконало у добровільному порядку судове рішення про стягнення заборгованості за договором позики. Боржник не вживав заходів щодо добровільного його виконання навіть за умови наявності грошових коштів на банківських рахунках. Не було виконано у добровільному порядку судове рішення навіть після прийняття рішення про арешт нерухомого майна. Держвиконавцеві не було запропоновано звернути стягнення на наявні інші види майна, достатніх для виконання рішення суду.
