В основу законопроєкту покладена Конституція України, а саме стаття 42, яка визначає право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом
Проєкт Закону від 17.03.2025 № 13109
Проєктом закону сімейне підприємництво визначають як форму зайнятості громадян — членів однієї сім’ї з метою досягнення економічних і соціальних результатів та/або одержання прибутку.
Одночасно відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, зайнятість є не забороненою законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
У той же час цим Законом визначили поняття вільно обраної зайнятості, що є реалізацією права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов'язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб.
Проєктом закону пропонують визначити, що сімейне підприємництво може здійснюватись кількома, але не менше, як двома, членами однієї сім’ї — громадянами України та провадитися як в статусі юридичної особи — сімейного підприємства, так і в статусі фізичної особи підприємця — суб’єкта сімейного підприємництва.
Суб’єкт сімейного підприємництва організовується фізичною особою спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення такого суб’єкта сімейного підприємництва, істотні умови якого визначили проєктом закону.
Головою суб’єкта сімейного підприємництва є його засновник — фізична особа-підприємець.
Членами суб’єкта сімейного підприємництва можуть бути члени однієї сім’ї першого та другого ступеня споріднення, які досягли 14-річного віку, і, реалізуючи своє право на вільно обрану зайнятість, об’єдналися для спільного провадження сімейного підприємництва та дотримуються положень договору (декларації) про створення суб’єкта сімейного підприємництва. Для цілей проєкту закону визначили, хто є членами сім’ї голови суб’єкта сімейного підприємництва першого та другого ступеня споріднення.
Поряд з цим, у разі потреби суб’єкт сімейного підприємництва має право залучати до роботи в ньому інших громадян — осіб, які працюють в суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом). Однак, сумарна кількість членів суб’єкта сімейного підприємництва та осіб, які працюють в суб’єкті сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом), не повинна перевищувати 10 осіб. Одночасно кількість осіб, які працюють у суб’єкта сімейного підприємництва за трудовим договором (контрактом), не може бути більшою кількості членів суб’єкта сімейного підприємництва.
Також проєктом закону пропонується передбачити, що відносини між членами суб’єкта сімейного підприємництва в процесі провадження сімейного підприємництва, включаючи питання оплати праці, регулюються ними самостійно та не вважаються трудовими. Останнє зумовлене тим, що на сьогодні переважна більшість дрібних підприємців провадять свою діяльність сімʼями, при цьому не отримуючи заробітну плату.
Запропонована норма спрощуватиме функціонування суб’єктів сімейного підприємництва шляхом скорочення часових та фінансових витрат, що, в свою чергу, спонукатиме до значного росту їх кількості та зайнятості населення.
Також проєктом закону передбачили, що суб’єкт сімейного підприємництва перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на умовах, визначених Податковим кодексом України.
У той же час існує заборона суб’єкту сімейного підприємництва здійснювати господарську діяльність у сферах:
- оптової торгівлі;
- виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
- ресторанного господарства, за умови, що така діяльність провадиться в торговельному об’єкті, в якому одночасно здійснюється торгівля підакцизними товарами (крім роздрібного продажу пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
