Верховна Рада України прийняла у першому читанні урядові законопроєкти, що адаптують українське законодавство у сфері ринкового нагляду, акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання до європейських норм
Так, законопроєкт від 18.11.2024 № 12221 наближає до європейських норм українське законодавство у сфері акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання. Документ пропонує впровадити в українське законодавство всі рекомендації європейських експертів, які містяться в Регламенті 765 та Рішенні 768.
Законопроєкт пропонує, зокрема, такі нововведення:
- Запроваджує взаємне визнання акредитації, проведеної в Україні та ЄС. Україна визнаватиме результати акредитації, проведені органами країн ЄС, якщо вони успішно пройшли взаємне оцінювання. Якщо український виробник використовує стандарти країн ЄС, які ідентичні європейським гармонізованим стандартам, його продукцію вважатимуть такою, що відповідає вимогам.
- Підвищує відповідальність бізнесу за достовірність інформації про товари.
- Встановлює правила взаємодії з Єврокомісією та органами влади країн ЄС у межах Угоди АСАА.
- Передбачає збалансоване представництво всіх стейкхолдерів у Національному органі акредитації.
- Визначає умови для проведення транскордонної акредитації.
Більшість цих змін набудуть чинності одночасно з початком дії Угоди АСАА.
Своєю чергою законопроєкт щодо удосконалення державного ринкового нагляду від 20.01.2025 № 12426 впроваджує найновіші європейські стандарти безпеки нехарчової продукції та захисту прав споживачів, а також створює кращі умови для чесної конкуренції на ринку.
Законопроєкт пропонує, зокрема, такі зміни:
- Посилення захисту прав споживачів. Завдяки впровадженню європейських норм держава зможе ефективніше контролювати відповідність нехарчової продукції встановленим вимогам. Законопроєкт також встановлює правила для тих, хто допомагає продавати товари онлайн (наприклад, маркетплейси, які зберігають, пакують і відправляють товари). Це дасть можливість швидше реагувати на скарги та захищати права покупців.
- Обов’язкова наявність уповноважених представників. Для деяких видів товарів, таких як електроніка, засоби захисту та іграшки, виробник або той, хто їх ввозить в Україну, повинні будуть мати свого представника в нашій країні. Це допоможе швидше виявляти та розв'язувати проблеми з небезпечними товарами.
- Нагляд за онлайн-продажами. Товари, які купують через інтернет або замовлені іншим способом без особистого огляду, перевірятиме держава. Тобто, як у звичайних магазинах, так і в онлайн-магазинах будуть однакові правила. Це зробить конкуренцію чеснішою, а товари безпечнішими для покупців.
- Нові правила перевірки товарів на митниці. Законопроєкт чітко описує, як митниця та органи, що перевіряють якість товарів, працюватимуть разом. Такий підхід прискорить перевірки та зменшить ризики. Обмін інформацією між комп'ютерними системами відбуватиметься автоматично. Якщо для підтвердження безпеки товару потрібні лабораторні дослідження, товар довго не затримуватимуть на митниці, що заощадить час та гроші імпортерів.
- Співпраця для ефективного ринкового нагляду. Бізнес-асоціації, державні органи, митниця та споживачі зможуть взаємодіяти більш тісно. Підприємства отримають можливість ініціювати перевірки, укладати меморандуми з регуляторами та брати участь у навчальних заходах, спрямованих на підвищення безпеки продукції.
- Національна стратегія ринкового нагляду. Для забезпечення чітких правил і підвищення рівня безпеки на ринку впроваджується Національна стратегія ринкового нагляду. Це дасть бізнесу розуміння майбутніх вимог та рішень, допоможе підприємцям планувати свою діяльність та сприятиме максимальній прозорості у сфері ринкового нагляду.
За інформацією Мінекономіки
Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. У статті пояснюємо порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна). Також познайомимо із формою звіту на 2027 рік
Експорт-імпорт послуг є постійним об’єктом дослідження у статистичних щорічниках. Ці дані отримують із форми № 9-ЗЕЗ. З’ясуємо, хто й як складає звіт про експорт (імпорт) послуг
Подвійне оподаткування — типова проблема міжнародного бізнесу. Уникнути її можна через міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Тема стає актуальною, якщо маєте справу з нерезидентами, виплачуєте їм доходи (дивіденди, роялті, проценти, дохід від надання послуг), ведете облік в їхніх представництвах чи дочірніх підприємствах, самі здійснюєте бізнес за кордоном. З якими країнами укладені міжнародні договори та як їх застосовувати ― дізнайтеся в цьому огляді
На період воєнного стану НБУ істотно обмежив валютні операції та розрахунки з нерезидентами. Перелік обмежень він постійно оновлює. Вони стосуються, зокрема, операцій купівлі-продажу та переказу валюти. Зорієнтуватися у новаціях допоможе експерт
В огляді експерт коментує заборони, обмеження, ризики господарської діяльності та відповідальність за співпрацю з нинішніми, колишніми чи потенційними партнерами, які мають коріння в рф чи рб. Як визначити пов’язаність особи з державою-агресором та як уберегти себе від можливих ризиків незнання такого звʼязку?
