Верховна Рада України прийняла у першому читанні урядові законопроєкти, що адаптують українське законодавство у сфері ринкового нагляду, акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання до європейських норм
Так, законопроєкт від 18.11.2024 № 12221 наближає до європейських норм українське законодавство у сфері акредитації органів з оцінки відповідності та технічного регулювання. Документ пропонує впровадити в українське законодавство всі рекомендації європейських експертів, які містяться в Регламенті 765 та Рішенні 768.
Законопроєкт пропонує, зокрема, такі нововведення:
- Запроваджує взаємне визнання акредитації, проведеної в Україні та ЄС. Україна визнаватиме результати акредитації, проведені органами країн ЄС, якщо вони успішно пройшли взаємне оцінювання. Якщо український виробник використовує стандарти країн ЄС, які ідентичні європейським гармонізованим стандартам, його продукцію вважатимуть такою, що відповідає вимогам.
- Підвищує відповідальність бізнесу за достовірність інформації про товари.
- Встановлює правила взаємодії з Єврокомісією та органами влади країн ЄС у межах Угоди АСАА.
- Передбачає збалансоване представництво всіх стейкхолдерів у Національному органі акредитації.
- Визначає умови для проведення транскордонної акредитації.
Більшість цих змін набудуть чинності одночасно з початком дії Угоди АСАА.
Своєю чергою законопроєкт щодо удосконалення державного ринкового нагляду від 20.01.2025 № 12426 впроваджує найновіші європейські стандарти безпеки нехарчової продукції та захисту прав споживачів, а також створює кращі умови для чесної конкуренції на ринку.
Законопроєкт пропонує, зокрема, такі зміни:
- Посилення захисту прав споживачів. Завдяки впровадженню європейських норм держава зможе ефективніше контролювати відповідність нехарчової продукції встановленим вимогам. Законопроєкт також встановлює правила для тих, хто допомагає продавати товари онлайн (наприклад, маркетплейси, які зберігають, пакують і відправляють товари). Це дасть можливість швидше реагувати на скарги та захищати права покупців.
- Обов’язкова наявність уповноважених представників. Для деяких видів товарів, таких як електроніка, засоби захисту та іграшки, виробник або той, хто їх ввозить в Україну, повинні будуть мати свого представника в нашій країні. Це допоможе швидше виявляти та розв'язувати проблеми з небезпечними товарами.
- Нагляд за онлайн-продажами. Товари, які купують через інтернет або замовлені іншим способом без особистого огляду, перевірятиме держава. Тобто, як у звичайних магазинах, так і в онлайн-магазинах будуть однакові правила. Це зробить конкуренцію чеснішою, а товари безпечнішими для покупців.
- Нові правила перевірки товарів на митниці. Законопроєкт чітко описує, як митниця та органи, що перевіряють якість товарів, працюватимуть разом. Такий підхід прискорить перевірки та зменшить ризики. Обмін інформацією між комп'ютерними системами відбуватиметься автоматично. Якщо для підтвердження безпеки товару потрібні лабораторні дослідження, товар довго не затримуватимуть на митниці, що заощадить час та гроші імпортерів.
- Співпраця для ефективного ринкового нагляду. Бізнес-асоціації, державні органи, митниця та споживачі зможуть взаємодіяти більш тісно. Підприємства отримають можливість ініціювати перевірки, укладати меморандуми з регуляторами та брати участь у навчальних заходах, спрямованих на підвищення безпеки продукції.
- Національна стратегія ринкового нагляду. Для забезпечення чітких правил і підвищення рівня безпеки на ринку впроваджується Національна стратегія ринкового нагляду. Це дасть бізнесу розуміння майбутніх вимог та рішень, допоможе підприємцям планувати свою діяльність та сприятиме максимальній прозорості у сфері ринкового нагляду.
За інформацією Мінекономіки
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2025 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
Код УКТ ЗЕД попри його назву використовують не лише під час оформлення операцій зовнішньоекономічної діяльності, але й має безпосереднє відношення до податкових накладних за умови внутрішнього постачання товарів. Як визначити цей код, до яких наслідків можуть призвести помилки, чи можна його скорочувати, коли він не потрібен, розрахунок коригування при помилці в коді УКТ ЗЕД 2025 — це все знайдете у консультації
Митна декларація — це однин із документів, який використовують в обліку податкового кредиту з ПДВ. В огляді про те, якою буває митна декларація, як її заповнювати, що про митні декларації треба знати бухгалтеру
ЗЕД — це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
