Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг рекомендує ВРУ прийняти за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги та облік збитків у зв'язку з пошкодженням або знищенням об'єктів нерухомого майна» від 04.04.2025 № 13155

Мета законопроєкту — врегулювати питання щодо звільнення власників житла від сплати за послуги з управління багатоквартирним будинком (зменшення плати за рішенням співвласників) у випадку його пошкодження чи руйнування, що призвело до неможливості його подальшої експлуатації, на період його відновлення.
Проєктом закону пропонують внести зміни до законів України:
- «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII;
- «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV;
- «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII;
- «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III;
- «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.02.2023 № 2923-IX.
Такі зміни передбачають, що на час дії воєнного стану на території України та упродовж року після його припинення чи скасування плату за послугу з управління багатоквартирним будинком не нараховують та постраждалий споживач не сплачує її у разі пошкодження та неможливості подальшої експлуатації багатоквартирного будинку внаслідок збройної агресії рф проти України.
При цьому дати пошкоджень / знищення та дати відновлення встановлюють актами комісійних обстежень. Ними також фіксують категорію пошкоджень, що є підставою для складання планів та кошторисів відновлення будівель.
За інформацією ВРУ
Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа