Наявність форс-мажорних обставин не є автоматично визнаною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань
Форс-мажор як непереборна сила може стати важливою підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Однак практична реалізація цього питання вимагає чітких правових роз'яснень і визначень, що забезпечать однакове застосування норм права на рівні судової практики.
Форс-мажор визначають як надзвичайні та невідворотні обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язань, зокрема природні катастрофи, війни, терористичні акти, епідемії та інші непередбачувані події (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР). Законодавець вказує на широкий спектр таких обставин, що включають не тільки природні катастрофи, а й соціально-політичні події, що значно ускладнюють або роблять неможливим виконання договірних зобов'язань.
Судова практика Верховного Суду (ВС) сформувала чіткі позиції щодо форс-мажорних обставин та їх впливу на виконання договірних зобов'язань.
ВС розглядав окремі питання, що стосуються форс-мажорних обставин, зокрема щодо того, хто має доводити наявність непереборної сили, що саме потрібно доводити, відсутності у форс-мажорних обставин автоматичної доказової сили, а також необхідності повідомлення іншої сторони про форс-мажор. У своїх рішеннях ВС неодноразово наголошував на необхідності доведення не лише факту існування форс-мажорних обставин, а й їх прямого впливу на конкретний випадок виконання зобов'язання, враховуючи індивідуальний характер таких обставин.
Податковий борг, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, зокрема через військову агресію рф, можна списати. Рішення про списання контролери ухвалюватимуть на підставі письмової заяви платника податків. Допоможемо списати податковий борг, що виник через форс-мажор
Одним із основних висновків ВС є те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, тобто їх наявність не є автоматично визнаною підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань. У постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 суд вказав, що сторона, яка посилається на форс-мажор як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести не лише сам факт виникнення таких обставин, а й те, що вони мали надзвичайний і невідворотний характер саме для цього конкретного випадку.
Таким чином, тягар доказування покладається виключно на сторону, яка порушила зобов'язання, і вона має надати переконливі докази, що підтверджують як існування форс-мажору, так і його прямий вплив на ці критерії є універсальними, однак їх застосування завжди потребує аналізу конкретної ситуації. Наприклад, у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 ВС додав важливе уточнення: між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язання має існувати прямий причинно-наслідковий зв'язок. Тобто, сторона не може посилатися на форс-мажор, якщо невиконання зобов'язання сталося з інших причин, наприклад, через власну недбалість чи комерційні ризики, які вона мала передбачити та врахувати можливість виконання договору.
Ще одним суттєвим аспектом практики ВС є те, що сам факт надання стороною доказів на підтвердження форс-мажору не є достатнім для автоматичного визнання її правоти.
Одним із останніх прикладів судової практики, що стосується форс-мажору та його впливу на виконання договірних зобов'язань, є нова постанова ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі від 18.02.2025 № 910/6519/24.
У цьому рішенні суд розглядав ситуацію, де одна зі сторін договору посилалася на форс-мажорні обставини як підставу для невиконання своїх зобов'язань. Суд ретельно проаналізував надані докази, зокрема документи, що підтверджують настання обставин непереборної сили, їх тривалість та прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю виконання договору.
Суд звернув увагу на необхідність своєчасного повідомлення іншої сторони про настання форс-мажору, а також на те, чи вжила сторона всіх можливих заходів для мінімізації наслідків таких обставин. Одним з висновків цього рішення є те, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань. Суд підкреслив, що сторона, яка посилається на непереборну силу, повинна довести не лише факт її настання, а й те, що ці обставини об'єктивно унеможливили виконання договору, а не просто ускладнили його.
Щодо договірних зобов'язань, постанова акцентує на важливості чіткого визначення умов договору, які регулюють дії сторін у разі форс-мажору. У цій справі суд звернув увагу на те, що договір містив положення про форс-мажор, однак сторони по-різному тлумачили їх застосування.
За інформацією ДПС у Вінницькій області
