Звітність за МСФЗ: податок на прибуток
Яким документом керуватись для звітування з податку на прибуток за міжнародними стандартами? Чим відрізняються міжнародні стандарти з податку на прибуток від П(С)БО 17 «Податок на прибуток»?
Інформацію про основні компоненти податкових витрат (доходу), податкових активів та зобов’язань слід розкривати за переліком, наведеним у пунктах 80–88 МСБО (IAS) 12 «Податок на прибуток».
До компонентів податкових витрат (доходу) можуть належати:
а) поточні податкові витрати (дохід);
б) усі коригування поточного періоду, визнані щодо суми податку попередніх періодів;
в) сума відстрочених податкових витрат (доходу) періоду;
г) сума тимчасових податкових різниць у результаті зміни ставок оподаткування або введення нових податків;
ґ) сума вигоди, що виникає від раніше не визнаного податкового збитку чи пільги;
д) сума попереднього списання відстрочених податкових активів (ВПА), визнаних у звітному періоді;
є) вплив змін облікової політики та виявлених помилок згідно з IAS 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».
У примітках слід також окремо розкривати наступну інформацію:
а) сукупний поточний і відстрочений податок, пов’язаний зі статтями, що відображаються безпосередньо у власному капіталі чи іншому сукупному прибутку;
б) роз’яснення взаємозв’язку між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком;
в) роз’яснення змін ставок оподаткування (за наявності);
г) застосовану (юридичну) та середню чинну (ефективну) ставки оподаткування;
ґ) суму та природу не визнаних у звітності ВПАв (за наявності);
д) суму податкових наслідків від нарахування дивідендів до виплати чи до отримання, якщо вони були оголошені до моменту затвердження фінансової звітності до випуску, але не визнані як зобов’язання у фінансовій звітності;
е) податкові наслідки змін у складі фінансових інвестицій;
є) про податкові збитки суб’єкта господарювання (за наявності);
ж) про будь-які пов’язані з податками умовні зобов’язання та умовні активи відповідно до вимог IAS 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи».
Перелічимо окремі норми міжнародного стандарту МСБО (IAS) 12 «Податок на прибуток».
1. Незалежно від часу погашення відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ) чи реалізації ВПА — у період до 12 місяців від дати балансу чи більше — вони мають визнаватись у складі довгострокових зобов’язань та необоротних активів відповідно (п. 56 IAS 1 «Подання фінансової звітності»), але за ставками, що будуть діяти на час такого списання (реалізації) (п. 47 IAS 12).
2. На відміну від інших необоротних активів чи довгострокових зобов’язань, у пунктах 53 та 54 IAS 12 прямо зазначено, що ВПА та ВПЗ не підлягають дисконтуванню.
3. У міжнародному стандарті наведено конкретні приклади тимчасових різниць, що оподатковуються (п. 17 – п. 18 IAS 12) або підлягають вирахуванню при визначенні облікового податку на прибуток (п. 26 IAS 12).
4. У IAS 12 визначено вплив гудвілу на податкову базу при об’єднаннях бізнесу (п. 32А), податкові наслідки визнання закордонних фінансових інвестицій з іншою функціональною валютою (п. 41), вплив переоцінки інвестиційної нерухомості (п. 51В) та інше.
5. Податкове планування може мати вплив на розмір та час визнання зобов’язань з податку на прибуток, у зв’язку з чим пункт 30 IAS 12 вимагає врахування можливостей підприємства з податкової оптимізації при розрахунку відстрочених податків.
6. У міжнародній практиці визнається можливість материнської компанії впливати на дивідендну політику дочірніх, спільних та асоційованих компаній. У зв’язку з цим при визнанні ВПА чи ВПЗ дочірніх підприємств слід брати до уваги не лише формальні показники та вимоги, але і плани компанії — інвестора щодо розвитку підконтрольних бізнес-одиниць (п. 40 IAS 12).
7. Податок на прибуток за статтями та операціями, що відображаються у капіталі або іншому сукупному прибутку, має визнаватись там же, а не у звіті про фінансові результати (п. 61А – 63 IAS 12).
8. Міжнародні стандарти не звільняють від перерахунку відстрочених податкових різниць при складанні проміжної фінансової інформації, на відміну від національних (п. 15 П(С)БО 17).
