Робоча ситуація дня

МСФЗ: облік фінансових зобов’язань

Які особливості визнання та оцінки фінансових зобов’язаньзгідно з МСФЗ?

Параграфом 3.1.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» визначено, що суб’єкт господарювання визнає фінансовий актив або зобов’язання в Звіті про фінансовий стан тільки тоді, коли підприємство стає стороною договірних положень інструмента.

При первісному визнанні фінансові зобов’язання оцінюються за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на операцію у випадку фінансових зобов’язань, що в подальшому оцінюються не за справедливою вартістю з відображенням результатів у прибутках і збитках (пп. 5.1.1 МСФЗ 9).

Після первісного визнання підприємство класифікує всі фінансові зобов’язання на дві категорії, відповідно до яких передбачено відповідний метод обліку (п. 4.2 МСФЗ 9):

Фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою вартістю за винятком (пп. 4.2.1 МСФЗ 9):

а) фінансових зобов’язань, щодо яких прийнято рішення оцінювати їх за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

б) фінансових зобов’язань, що виникають у тому випадку, коли передача фінансового активу не задовольняє вимоги припинення його визнання або коли застосовується принцип триваючої участі. Йдеться про те, що, коли передача (відчуження) фінансового активу не призвела до припинення його визнання у зв’язку із суттєвим збереженням всіх ризиків і вигід від володіння таким активом, підприємство повинно продовжити визнання фінансового активу і визнати фінансові зобов’язання за винагородою, що була отримана ним у результаті передачі активу. Визнання такого пов'язаного фінансового зобов’язання, як очікується, буде відображати права і обов’язки суб’єкта господарювання, які залишились у нього після передачі зазначеного фінансового активу;

в) угод за фінансовими гарантіями. Після первісного визнання емітент такого контракту в подальшому оцінює його за найвищою величиною із: суми, визначеної згідно з МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи», і первісно визнаної суми за вирахуванням, у випадку необхідності, накопиченої амортизації, визнаної згідно з МСБО 18 «Дохід»;

г) зобов’язань надати позику з відсотковою ставкою нижче ринкової. Після первісного визнання емітент такого зобов’язання в подальшому оцінює його аналогічно принципам, визначеним у вищенаведеному пункті «в».

Підприємство після первісного визнання може безвідклично призначити фінансове зобов’язання як таке, що в подальшому буде оцінюватись за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутках і збитках у випадках, якщо це забезпечить подання доречнішої інформації, оскільки (пп. 4.2.2 МСФЗ 9):

• підприємство усуває або значно знижує невідповідність оцінки або визнання, яке б у протилежному випадку виникло під час оцінювання активів чи зобов’язань або визнання пов’язаних з ним прибутків/збитків;
• або управління групою фінансових зобов’язань або групою фінансових активів і зобов’язань і оцінка результатів, що відноситься до такої групи здійснюється на основі справедливої вартості відповідно до задокументованої стратегії управління ризиками або інвестиційною стратегією, а ключовими членами керівного складу підприємства надається внутрішня інформація про таку групу (тобто на підприємстві здійснюється управління портфелем фінансових інвестицій відповідно до формалізованої стратегії з управління ризиками і до такого управління залучені рада директорів або інші топ-менеджери).

Подальша оцінка фінансових зобов’язань за справедливою вартістю здійснюється також, якщо фінансове зобов’язання відповідає визначенню «утримуване для торгівлі» і його продаж/викуп очікується у близькому майбутньому. При первісному визнанні таке фінансове зобов’язання є частиною торгового портфеля фінансових інструментів під загальним управлінням або похідним інструментом.