Перелік № 578/5 визначає, що табель зберігають один рік. Проте Податковий кодекс України (ПК) містить норму, що документи, по¬в’я¬за¬ні із виконанням вимог іншого законодавства, дотримання якого конт¬ролюють конт¬ролювальні органи, зокрема дозвільні документи, до яких належить і табель, зберігають 1095 днів. Чи зберігати табель не менше трьох років з огляду на норми ПК?
Строки зберігання документів визначає обов’язковий для всіх підприємств, незалежно від їх форми власності, нормативно-правовий акт — Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, що затвердив Мін’юст наказом від 12.04.2012 № 578/5 (далі — Перелік № 578/5).
Перелік № 578/5 встановлює строк зберігання для табелів обліку використання робочого часу — один рік (ст. 408 Переліку № 578/5). Його строк зберігання у зв’язку з тим, що Мін’юст уніс зміни наказом від 04.01.2024 № 40/5 до Переліку № 578/5, не змінився.
Водночас табелі, наряди працівників, задіяних у шкідливих умовах праці, зберігають 75 років (ст. 445 Переліку № 578/5). Крім цього, табелі робочого часу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, також зберігають 75 років (ст. 685 Переліку № 578/5). Якщо не табелюєте таких працівників окремо, а включаєте до зведеного табеля, зберігайте табель 75 років. Якщо запровадили окремий табель для працівників, які працюють у шкідливих умовах або які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зберігайте його 75 років, а інші табелі — не менше одного року.
Зауважимо, що відповідно до ПК строк зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролювальні органи, зокрема дозвільні документи, становить 1095 днів, тобто три роки (пп. 44.3.4 ст. 44 ПК). З огляду на цю вимогу ПК доцільно зберігати й табелі обліку використання робочого часу працівників, крім задіяних у шкідливих умовах праці, не менше трьох років.
Держава знов зробила спробу перевести державні й комунальні ЗОЗ на казначейське обслуговування. Розберімося, що ж нам пропонують і на що очікувати надавачам медичних послуг у короткій перспективі, + бонус для вас — запрошення на безплатний вебінар за цією темою
Визначимо, які розрахунки з відвідувачами є безготівковими та як реалізувати їх у ЗОЗ залежно від кількості пацієнтів. Відповідно до Постанови № 781 розрахунки КНП із юридичними та фізичними особами за медичні послуги можуть бути лише безготівковими. Тож упроваджуємо безготівку в практику
Експерт відповідає на запитання бухгалтерів, які ПДВ-наслідки матимуть придбання за кошти від НСЗУ, а також послуги мультидисциплінарних мобільних команд. Читайте у статті роз’яснення, як діяти. Запитання отримали через довідковий сервіс «Із ПДВ та без ПДВ». Протестуйте його і ви
