Камеральних перевірок ніхто не може уникнути. Якщо з вашою звітністю будуть проблеми, отримаєте акт від податкової, а за ним і податкове повідомлення-рішення. Консультація допоможе розібратися, як штрафують і чи можна подати заперечення до акта перевірки
Камеральна перевірка регламентується у статтях 75 та 76 Податкового кодексу України (далі –ПК). Особливістю камеральних перевірок є спрощений порядок їх проведення. Камеральна перевірка – це перевірка, яку проводять посадові особи територіального органу ДПС без будь-якого спеціального рішення його керівника (заступника або уповноваженої особи) або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на камеральну перевірку та його присутність під час її проведення не обов’язкові.
Камеральні перевірки: які строки
Камеральну перевірку податкової декларації або уточнюючого розрахунку можуть провести лише протягом 30 календарних днів (к. дн.) після останнього дня граничного строку їх подання. Якщо такі документи платник надав пізніше — за днем їх фактичного подання.
Камеральну перевірку з інших питань проводять з огляду на строки давності, визначені у статті 102 ПК (ЗІР, категорія 130.04). Окрім перевірок, у процесі міжнародного автоматичного обміну інформацією та подання звітності про підзвітні рахунки. Такі перевірки проводяться з урахуванням вимог статті 393 ПК.
Зверніть увагу, що Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 320/9749/22 (адміністративне провадження № К/990/7423/24) вказав, що камеральною перевіркою податкової звітності на предмет правильності складення розрахунків за податковими платежами податкової декларації з ПДВ може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (уточнюючої податкової декларації) з урахуванням факту, коли граничний строк проведення перевірки припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом.
системи електронного адміністрування ПДВ (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкривають рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість), Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) і митних декларацій);
Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) та системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних;
своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
повнота нарахування та своєчасність сплати ПДФО та ЄСВ у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 ПК;
своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених у статті 393 ПК;
своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 ПК;
своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит органу контролю у випадках, передбачених у статті 442 ПК;
своєчасність надання інформації на запит податківців відповідно до пункту 441.3, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 ПК;
своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 ПК, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі
Чи можна подати заперечення до акту камеральної перевірки
Так, можна. Це передбачає пункт 76.2 ПК, за яким порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
А пункт 86.7 ПК вказує, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому у підпункті 78.1.5 ПК), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до того органу ДПС, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Фактично можливість подати заперечення до акту камеральної перевірки підтвердив і Верховний Суд у постановах:
від 19.04.2024 у справі № 580/5283/23 (адміністративне провадження № К/990/9569/24). У цій же постанові Суд вказав, що за змістом норм ПК, подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому орган ДПС безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення.
Зверніть увагу, що для подання заперечень надається 10 робочих днів (фактично – 2 календарних тижня) з дня, наступного за днем отримання акта.
Якщо Акт датовано 30 травня, а ви отримали його лише 10 червня, бо облік строку починається з 11 червня.
Заперечення подається до того органу ДПС, який здійснював перевірку. Зазвичай, це – ДПС у області або у м. Києві.
За приписами пункту 86.2 ПК, за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі ДПС вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному у статті 42 цього Кодексу. Тобто, акт відображається в електронному кабінеті, або надсилається поштою платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Утім, через різні обставини воєнного стану його можуть надіслати (наприклад, через блекаути) пізніше.
Камеральна перевірка: штрафи 2024
Оскільки предметами камеральної перевірки є різні питання, то і штрафують за різними розмірами штрафів. Щоб вам було легше зорієнтуватися, ми узагальнили такі штрафи у таблиці:
У розмірі певних відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового: від 2% до 40% і до 50% у разі ігнорування вимог ППР
При затримці до 30 кд включно – 5% погашеної суми податкового боргу. Для акцизного податку, що передбачений абзацом другим підпункту 222.1.2 ПК – 10%
При затримці більше 30 кд - 10 % погашеної суми податкового боргу.
Якщо умисно – 25% суми зобов’язання
За умисні дії, що вчинені повторно протягом 1095 кд, або які призвели до прострочення сплати податку на строк більше 90 кд – 50% від суми зобов’язання
ст. 124 ПК
Не повно нараховані та несвоєчасно сплачені ПДФО та ЄСВ у разі невідповідності резидента Дія Сіті
Штраф в розмірі 10% неутриманої суми ПДФО.
Ті самі дії, вчинені умисно:
25% від неутриманої суми ПДФО;
вчинені повторно протягом 1095 кд – 50% суми ПДФО;
вчинені протягом 1095 кд втретє та більше – 75% суми ПДФО.
За несплату/несвоєчасну сплату ЄСВ штраф становить 20% своєчасно не сплачених сум.
За донарахування не нарахованого ЄСВ штраф становить 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ
ст.1251 ПК
ст. 25 Закону № 2464
Несвоєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 393 ПК
Штраф у 20 розмірів мінімальної зарплати
У 2024 р – 142 000 грн
п. 117.6 ПК
Несвоєчасне подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки
Штрафу у 0,5 розміру мінімальної зарплати (3550 грн) за кожний кд несвоєчасного подання звіту про підзвітні рахунки, але не більше 100 розмірів мінімальної зарплати (710 000 грн)
п. 1181.3 ПК
Несвоєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 ПК
35 500 грн
У разі призначення платником податків уповноваженого банку, на якого покладається обов’язок надання інформації на запит органу ДПС, штраф застосовується до уповноваженого банку
п.121.3 ПК
Несвоєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення, припинення договору, фінансової звітності, та іншої інформації щодо трасту на запит органу ДПС
35 500 грн (пп.121.4 ПК)
71 000 грн (пп.121.5 ПК
п.121.4 ПК
п.121.5 ПК
Несвоєчасність надання інформації на запит податківців відповідно до пункту 441.3, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 ПК
Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 у справі № 440/2547/22 (адміністративне провадження № К/990/14594/23) узагальнив свої висновки з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних СЕА ПДВ, ЄРАН та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій.
Тобто, якщо під час камеральної перевірки орган ДПС на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
У такій справі, орган ДПС під час камеральної перевірки встановив розбіжності між даними податкової декларації та даними ЄРПН, що і стало підставою для збільшення платникові грошових зобов`язань з ПДВ. Верховний Суд дійшов висновку про протиправність таких дій податкового органу, оскільки безпосередньо пункт 201.10 статті 201 ПК містить пряму норму про те, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення органами ДПС документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Справа № 2
У вже наведеній Постанові від 19.04.2024 Верховний Суд вказав, що у випадку встановлення податковим органом на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, він (орган ДПС) не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі.
Разом з тим такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки (постанова Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 140/388/19).
