Преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження походження товарів

2663

Запитання

У яких випадках до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження?

Відповідь

Коротка:

До товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами можуть застосовуватися преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.

При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита.

Повна:

Відповідно до частини першої ст. 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

До переліку міжнародних договорів України, згідно з якими до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження входять:

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;

Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24 червня 2010 року, ратифікована Законом України від 07 грудня 2011 року № 4091-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією»;

Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року, ратифікована Законом України від 05 липня 2001 року № 2599-III «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія»;

Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18 листопада 2011 року, ратифікована Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5445-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії»;

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11 липня 2016 року, ратифікована Законом України від 14 березня 2017 року № 1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою».

Таким чином, товари, які ввозяться на митну територію України громадянами, підпадають під дію зазначених вище Угод за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство

Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.

При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII МКУ (п. 2 частини четвертої ст. 44 МКУ).

ЗІР 215.01

додаток

👇 Весняна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Готівкові розрахунки: що врахувати в роботі

Готівкові розрахунки жорстко регулюються Національним банком та податківцями. Тут завжди є ризик порушити правила. Які розрахунки вважаються готівковими, а які безготівковими? Коли для готівкових розрахунків треба касовий апарат, де можна здійснювати готівкові розрахунки, чи є каса у підприємця — дізнайтеся у консультації
56368

Витрати майбутніх періодів: що врахувати при складанні фінансової звітності

Витрати майбутніх періодів не часто можна побачити у бухгалтерському балансі. Однак для них відведено аж цілий рядок. Що таке витрати майбутніх періодів та чи можна обійтися без них? Чим витрати майбутніх періодів відрізняються від авансу за послуги? Чи є витрати майбутніх періодів у фінансовій звітності за МСФЗ? Відповідні на ці питання — знайдете у консультації
63082

Бухгалтерська довідка 2026: коли потрібна, як оформити + зразок

Бухгалтерська довідка виручає, коли бракує первинних документів, затримується контрагент або потрібно пояснити помилку. Мінфін уточнив, коли можна її складати, а ми зібрали готові зразки для типових ситуацій
114670

Облікова ставка НБУ 2026: актуальний розмір і прогноз

Облікова ставка НБУ — монетарний інструмент, за яким НБУ встановлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових ресурсів. Із 20.03.2026 розмір облікової ставки НБУ залишився на рівні 15% річних
84992