Преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження походження товарів

2598

Запитання

У яких випадках до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження?

Відповідь

Коротка:

До товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами можуть застосовуватися преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.

При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита.

Повна:

Відповідно до частини першої ст. 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

До переліку міжнародних договорів України, згідно з якими до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження входять:

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;

Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24 червня 2010 року, ратифікована Законом України від 07 грудня 2011 року № 4091-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією»;

Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року, ратифікована Законом України від 05 липня 2001 року № 2599-III «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія»;

Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18 листопада 2011 року, ратифікована Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5445-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії»;

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11 липня 2016 року, ратифікована Законом України від 14 березня 2017 року № 1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою».

Таким чином, товари, які ввозяться на митну територію України громадянами, підпадають під дію зазначених вище Угод за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство

Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.

При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII МКУ (п. 2 частини четвертої ст. 44 МКУ).

ЗІР 215.01

додаток

👇 Січнева пропозиція для бухгалтерів

знижки для бухгалтерів 2026

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Облікова політика підприємства—2026: як внести зміни й на що зважати

Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій. У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
136032

МСФЗ 2026: особливості переходу

Міжнародні стандарти фінансової звітності — це об’єднуюча ланка, яка дозволяє інвестору з будь-якої країни зрозуміти бізнес, в який він вкладає чи уже вклав кошти. Крім того, це визнаний стандарт якості подачі фінансової інформації. У консультації розповімо про особливості застосування МСФЗ в Україні,нові МСФЗ 18 і МСФЗ 19
35393

Що зробити бухгалтеру із зарплати на початку 2026 року

Розпочніть 2026 рік із новими розмірами мінімальної зарплати й неоподатковуваних лімітів. За потреби перегляньте посадові оклади у штатному розписі. Тримайте список дій від експерта, який допоможе організувати роботу в перші дні січня
3268

Оновлені довідники податкових пільг — актуальні дані 2026

Податкова оприлюднила оновлений довідник податкових пільг станом на 31.12.2025. Там знайдете перелік пільг із податку на прибуток, оподаткування неприбуткових установ й організацій, плати за землю, ПДВ, державного мита тощо
20371