Преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження походження товарів

2721

Запитання

У яких випадках до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження?

Відповідь

Коротка:

До товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами можуть застосовуватися преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.

При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита.

Повна:

Відповідно до частини першої ст. 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

До переліку міжнародних договорів України, згідно з якими до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження входять:

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;

Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24 червня 2010 року, ратифікована Законом України від 07 грудня 2011 року № 4091-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією»;

Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року, ратифікована Законом України від 05 липня 2001 року № 2599-III «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія»;

Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18 листопада 2011 року, ратифікована Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5445-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії»;

Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11 липня 2016 року, ратифікована Законом України від 14 березня 2017 року № 1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою».

Таким чином, товари, які ввозяться на митну територію України громадянами, підпадають під дію зазначених вище Угод за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство

Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.

При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII МКУ (п. 2 частини четвертої ст. 44 МКУ).

ЗІР 215.01

додаток

👇 Спекотна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Кредиторська заборгованість: види, бухоблік

Експерт пояснив, що таке кредиторська заборгованість підприємства, які її види існують, коли кредиторська заборгованість стає простроченою та як списувати кредиторську заборгованість. А на прикладах проводок показав, як відображати в бухобліку кредиторську заборгованість
214877

Тристоронній договір: умови, приклади, оподаткування

Ми всі звикли до двосторонніх договорів. Їх більшість. Що таке тристоронній договір, у яких ситуаціях він доцільний, якими є тонкощі обліку ПДВ при виконанні тристоронніх договорів, зразок тристороннього договору — у цьому огляді
85868

Відомість нарахування заробітної плати 2026: зразок і правила заповнення

Бухгалтер під час нарахування зарплати працює з чималою кількістю первинних документів, основним з яких є розрахунково-платіжна відомість. Якщо зарплатна відомість працівника містить помилки, це може призвести до штрафів. Як все правильно оформити та які форми документів краще використати читайте у консультації
213285

Дебіторська заборгованість: як нею керувати

Довіряй, але перевіряй. Ця приказка відображає суть обліку дебіторської заборгованості, яку треба не тільки визнати, але й контролювати на кожну дату балансу щодо можливості бути сплаченою. Визнання та списання дебіторської заборгованості, її розкриття у фінансовій звітності — у консультації
157047