Відповідь
Правила визнання податкового кредиту з ПДВ
Постачання послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживають в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (14.1.185 Податкового кодексу України; далі — ПК).
Базою оподаткування для товарів/послуг, що передають/отримують у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг.
Дату збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначають за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПК.
Отже, у комісіонера постачанням послуг вважають операцію з передачі комітенту результатів послуг (наприклад, брокерських, транспортних), придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.
Крім того, в комісіонера постачанням послуг вважають також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).
Операції платників з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об’єктом оподаткування. Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов’язаних з виконанням договору комісії (у тому числі передача від комісіонера до комітента результатів послуг, придбаних цим комісіонером за дорученням комітента), є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України (пп. «б» п. 185.1 ПК).
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважають дату, яка припадає на податковий період, упродовж якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню. У разі постачання товарів/послуг, оплату яких здійснюють електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець. У разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку. У разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника;
- дата відвантаження товарів, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тож, на дату першої події комісіонер нараховує податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, зокрема із договірної (контрактної) вартості послуг та незалежно від того, що постачальниками послуг, що передають комітенту, є неплатники ПДВ.
За інформацією ДПС в Івано-Франківській області
У декларації з ПДВ — від’ємне значення: чи можна отримати бюджетне відшкодування
