Зміст статті:Поворотна фіндопомога від засновника
Під поворотною фінансовою допомогою розуміють кошти, що надійшли платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та які обов’язково потрібно повернути (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України; ПК).
Правовою основою поворотної фінансової допомоги є договір позики. Тому укладаючи договір на таку фіндопомогу, слід орієнтуватися на правила, прописані у статтях 1046-1053 Цивільного кодексу України (ЦК).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду і якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК).
Цивільне законодавство не обмежує кола суб’єктів договору позики. Тому цілком правомірною є ситуація, коли фізособа надає позику юрособі.
Документальне оформлення
Договір позики можна укласти як в усній, так і в письмовій формі.
Письмова форма договору є обов’язковою, якщо:
- його сума у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (нмдг);
- позикодавцем є юрособа — незалежно від суми договору (ст. 1047 ЦК).
Посвідчувати договір позики нотаріально не обов’язково. Однак якщо одна зі сторін виявила таке бажання, це робити не заборонено. У такому разі сплачують держмито у розмірі 1% суми договору, але не менше за один нмдг (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).
Якщо договір укладають у письмовій формі, доцільно прописати в ньому суму позики, умову безвідсотковості, строки і спосіб повернення.
Законодавство не обмежує розміру позики. ЦК вимагає, аби позику надавали у грошовій одиниці України — гривні (ст. 524 ЦК). Разом із тим сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. У такому разі суму, яку має бути повернено, визначають у гривні за офіційним курсом НБУ. Тобто передавати у позику дозволено й іноземну валюту, однак повернути борг можна лише у гривні. На цьому наголошує і ВСУ (постанова від 02.07.2014 № 6-79цс14): «...незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов’язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов’язання і фактичного його виконання, є національна валюта України — гривня».
Умова безвідсотковості
Поворотну фіндопомогу надають на безоплатній основі (пп. 14.1.257 ПК). І про це обов’язково слід записати у договорі. Обгрунтуємо чому.
Якщо у договорі не буде зазначено умови про сплату відсотків, усе одно доведеться нараховувати відсотки на рівні облікової ставки НБУ — таку вимогу містить стаття 1048 ЦК. Цілком можливо, що податківці вважатимуть таку позику фінансовою послугою у розумінні статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ. А надання фінпослуг (у нашому випадку — нарахування відсотків) є прерогативою винятково фінустанов (лист ДПС від 11.02.2013 № 1990/6/17-1216).
Увага: відсотків за користування позиковими коштами не нараховують
Тому, аби уникнути непорозумінь із органами контролю, в договорі про надання поворотної фіндомоги необхідно зазначити, що відсотків за позикою не нараховують.
Строк та умови повернення позики
Договір може бути як строковим, так і безстроковим. І той, і той варіант слід обумовити в його положеннях.
Якщо у договорі не встановлений строк повернення позики або такий строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позичальник може повернути позику протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (ч. 1 ст. 1049 ЦК).
Увага: позика не обмежена конкретними строками
Відсутність у договорі строку повернення поворотної фіндопомоги не означає, що така допомога є безповоротною. Однак цілком можливо, що податківці вважатимуть інакше. Тому рекомендуємо встановлювати у договорі строк повернення поворотної фіндопомоги.
Увага: факт виконання договору позикодавцем щодо надання фінансової допомоги засвідчується банківськими, касовими документами сторін, які свідчать про перерахування коштів на розрахунковий рахунок чи їх внесення (оприбуткування) в касу підприємства — отримувача фінансової допомоги. Факт виконання договору позичальником підтверджується такими ж документами, які свідчать про повернення коштів позичальнику. Тобто документом, яким супроводжується операція з надання та отримання (повернення) фінансової допомоги, є договір та банківські (касові) документи
У договорі також необхідно зазначити спосіб повернення позики: через касу підприємства або шляхом перерахування на банківський рахунок (картку) позичальника.
Увага: для того щоб укладений договір позики був визнаний саме таким, необхідно дотримуватися всіх вимог, які висуває до нього параграф 1 глави 71 ЦК: обов’язковість укладення у письмовій формі, зазначення факту надання позики на безвідсотковій основі, визначення дати повернення коштів за ним. Дотримання цих вимог також дуже важливо для цілей визнання отриманих коштів поворотною фінансовою допомогою згідно з підпунктом 14.1.257 ПК
Отримання коштів за договором позики
Читайте продовження статті
Гость, терміново потрібна відповідь?
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
