Перш за все потрібно визначитись – що таке РРО?
РРО, він же – реєстратор розрахункових операцій – пристрій, або програмно-технічний комплекс в якому реалізовано фіскальні функції. Його основне призначення – реєстрація розрахункових операцій при продажі товарів, послуг чи іноземної валюти.
Ми кожного дня зустрічаємо РРО у своєму житті. Він є майже у кожному продуктовому магазині, чи магазині, що продає господарські товари. А великі мережеві магазини взагалі неможливо уявити без РРО.
Використання РРО регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
► Все про запровадження касової дисципліни шукайте тут
Різновиди РРО
До РРО відносять наступні пристрої:
- Електронний контрольно-касовий апарат – РРО що додаткового забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів чи послуг, а також їх кількість. Друкує розрахункові документи (чеки) та інші звітні документи;
- Електронний контрольно-касовий реєстратор – РРО що виконує ті ж самі функції що і попередній пристрій, але окрім цього ще й здатен вести облік кількості реалізованих товарів та послуг, друкує розрахункові чеки та інші звітні документи;
- Комп’ютерно-касова система – РРО який побудовано на основі комп’ютера, що дозволяє йому виконувати і ряд інших задач відповідно до специфіки сфери діяльності підприємства;
- Таксометр – РРО що використовують авто перевізники. Дозволяє запрограмувати тарифи за проїзд, а також веде облік вартості наданих послуг з перевезень;
- Автомат з продажу товарів чи послуг – РРО що в автоматичному режимі здатен продавати товари та послуги, вести облік залишку товарів, облік наданих послуг і т.д.
РРО за сферою застосування:
- торгівля; громадське харчування; сфера послуг;
- оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;
- торгівля нафтопродуктами на АЗС;
- операції з купівлі-продажу іноземної валюти;
- послуги таксі;
Режими роботи РРО:
- режим роботи касира (основний);
- режим виведення оперативних звітів;
- режим виведення оперативних звітів з обнулінням (в кінці зміни);
- режим програмування;
- режим тестування.
Кому потрібно використовувати РРО?
Якщо коротко, то застосовувати РРО мають всі хто:
- здійснює продаж технічно складних побутових пристроїв що підлягають обов'язковому гарантійному ремонту;
- надає послуги громадського харчування;
- займається діяльністю у сфері торгівлі;
- здійснює валютні операції.
► Більш детально про те, кому потрібно використовувати РРО
Кому можна не використовувати РРО?
РРО можуть не застосовувати суб’єкти господарювання, що здійснюють операції які не пов'язані з продажем певних товарів чи послуг і не займаються прийманням готівкових коштів для подальшого переказу. Втім, звільнення від РРО не гарантує звільнення і від інших цікавинок.
Перелік тих, кого оминув обов'язок використання РРО можна знайти в статті 3 Закону № 266. Також, перелік всіх інших суб’єктів господарювання, яким не потрібно використовувати РРО можна знайти у статті 9 Закону № 266. Втім, ті, хто не зобов’язаний використовувати РРО має використовувати КОРО і РК (книга обліку розрахункових операцій та розрахункова книга).
Фізичні особи що здійснюють незалежну професійну діяльність також не зобов'язані використовувати РРО у своїй професійній діяльності. У статті 9 Закону № 266 про це прямо не кажуть, але у статті 178 ПК визначено порядок оподаткування фізичних осіб і для них не обов’язкове використання РРО при здійсненні розрахункових операцій. Це підтверджують і самі податківці у ЗІР 109.03.
► Більш детально про тих, кому пощастило і використання РРО не є обов'язковим
Реєстрація РРО
Процедуру реєстрації РРО встановлено в Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547)
Реєструє РРО орган контролю за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання — платник податку на прибуток може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, якщо вони розташовані на території іншої територіальної громади.
За місцезнаходженням відокремлених підрозділів і господарських одиниць юридичної особи РРО реєструють за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.
Так, аби зареєструвати РРО, суб’єкт господарювання подає до органу контролю:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі — реєстраційна заява). Заповнюють усі розділи реєстраційної заяви, а підписує її керівник суб’єкта господарювання або підприємець, зазначаючи дату подання;
- копію документа, що підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, який підтверджує право користування РРО;
- копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватимуть РРО;
- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (в разі застосування зовнішнього модема);
- копію договору суб’єкта господарювання із ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Копії документів засвідчують підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом підприємця.
► Детальніше про особливості реєстрації РРО
Що робити, коли РРО зламався?
У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю суб’єкт господарювання протягом робочого дня, коли виявлено несправності чи пошкодження, має повідомити про це ЦСО письмово або засобами електронного зв’язку у довільній формі. У такий самий спосіб про несправність РРО слід поінформувати орган контролю, в якому суб’єкт господарювання зареєстрований як платник податків. Зробити це слід протягом двох робочих днів після виявлення несправності РРО чи пошкодження засобів контролю (п. 16 ст. 3 Закону № 265).
ЦСО має забезпечити відновлення несправного РРО протягом семи робочих днів (ст. 14 Закону № 265). Під час ремонту РРО ЦСО має забезпечити відповідність його конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Для відновлення працездатності РРО замінюють або ремонтують комплектувальні вироби чи його окремі складові, а також виконують регулювання відповідно до вимог ремонтної документації.
► Що робити, коли РРО зламався? Алгоритм дій дивіться тут!
Використання резервного РРО
У випадках, коли основний РРО перебуває на техогляді, сервісному обслуговуванні, на ремонті або коли в електромережі зникає струм, власник цього РРО може використовувати резервний пристрій, який може бути оснащений автономними елементами живлення і працювати в умовах відсутності електроенергії.
Така можливість передбачена статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), але не більше 7-ми робочих днів.
Перед початком використання резервного РРО потрібно зробити кілька підготовчих дій. З контрольної стрічки основного РРО треба взяти інформацію про суми розрахунків за період роботи з початку зміни і до того моменту, як сталося знеструмлення електромережі або вихід з ладу основного РРО. Ця інформація проводиться через резервний РРО, а після цього на ньому друкується Z-звіт. Таким чином до фіскальної пам’яті резервного РРО заноситься сума розрахунків за частину зміни, яку встиг відпрацювати основний РРО.
Якщо на місці розрахунків наявна готівка, то на її суму робиться операція «службове внесення» до резервного РРО. З цього моменту резервний РРО готовий до роботи.
Всі ці дії передбачені пунктом 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547).
► Дивитися всі особливості використання резервного РРО
Знімаємо РРО з обліку
Зняття РРО з обліку буває добровільним і вимушеним. Порядок № 547 визначає добровільним зняття РРО з обліку не лише за бажанням суб’єкта господарювання, а й у разі зміни власника РРО та його викрадення. Немає нічого дивного в тому, що зняття з обліку викраденого РРО відносять до добровільного, адже орган контролю не має інформації про форс-мажор, що стався у суб’єкта господарювання.
Вимушене скасування реєстрації РРО відбувається, коли:
- вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;
- спливли визначені законодавством строки експлуатації РРО;
- РРО застосовують не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
- виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення реєстраторам, включеним до Державного реєстру РРО;
- установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
- є судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;
- є судове рішення про припинення суб’єкта господарювання, не пов’язане із банкрутством;
- фізична особа — підприємець померла або її оголосили померлою, визнали недієздатною або безвісно відсутньою, обмежили її цивільну дієздатність;
- органи контролю мають відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
- є судове рішення про визнання недійсним договору оренди господарської одиниці.
► Як правильно зняти РРО з обліку і не втрапити в халепу
РРО 2017 – основні зміни
З початку 2017 року сталося чимало змін, які прямо стосуються всіх, хто має використовувати РРО. Ну і не забуваємо про те, що деякі зміни поповнили армію користувачів РРО.
Серед таких змін – обов’язковість застосування РРО всіма підприємствами і навіть ФОП, що займають продажем технічно складних побутових пристроїв, що підлягають гарантійному ремонту.
► Більше корисного матеріалу та всі необхідні пояснення експертів
Зміни торкнулися і державного реєстру дозволених до використання РРО. Його було оновлено, деякі пристрої було виключено з реєстру та замінено на біль сучасні та технічно досконалі.
► Завантажити оновлений реєстр РРО можна за цим посиланням
Особливості використання РРО та робочі ситуації
Ситуацій щодо використання РРО, що викликають запитання як у бухгалтерів так і керівників досить багато. Саме тому вони винесені в окремі матеріали для зручності користувачів, а також для того, щоб максимально розкрити кожну тему.
Робочі ситуаціїСкачати бланки
- Форма № 1-РРО Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій
- Форма № 2-РРО Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій
- Форма № 3-РРО Реєстраційне посвідчення
- Форма № 4-РРО Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
- Форма № 5-РРО Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
- Форма № 6-РРО Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
