Доплата до МЗП: розбираємо по поличкам

Таке поняття як “доплата до мінімальної заробітної плати” законотворці ввели з 1 січня 2017 року. Чому виникла необхідність у доплаті до МЗП? До зарплати яких працівників потрібно нараховувати таку доплату? Як необхідно розраховувати доплату до МЗП? Чи обкладається вона ЄСВ, ПДФО, ВЗ, та чи включається така доплата в середню заробітну плату? Такі питання хвилюють багатьох. Експерти підготували відповіді на всі ці питання, а ми вирішили поділитися цією інформацією.

З'ясувати правила визначення доплати до мінімальної заробітної плати (далі - МЗП), яку потрібно у певних випадках нараховувати працівникам - є нашою метою. Нам потрібно використати положення Закону про оплату праці. Положення встановлюють зобов'язання в нарахуванні доплати до МЗП 2020.

Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. МЗП в місячному та погодинному розмірах встановлюється одночасно. МЗП є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь - якою системою оплати праці.

Відповідно до статті 31 Закону про оплату праці (у редакції Закону № 1774) визначаєтьс, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП. Для забезпечення мінімального розміру заробітної плати працівника при обчисленні її розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат.

У разі, якщо нарахована заробітна плата працівника, що виконав місячну норму праці є нижчою за встановлений законодавчо розмір МЗП, то роботодавець здійснює доплату до рівня МЗП, яка виплачується одночасно з виплатою заробітної плати щомісячно.

У разі укладання трудового договору на роботу на умовах неповного робочого часу, та при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

МПЗ у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Новий зміст, та ще й новий розмір МЗП отримала з .01.01.2017 року. Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет - 2017 розмір місячної МЗП складає - 3200 грн, годинної - 19.34 грн.

Із статті 3 та 31 Закону про оплату праці випливають такі головнні тези.

Це означає, що з 01.01.2017 року стосовно зарплат певних працівників виникає необхідність

у нарахуванні доплати до рівня МЗП. Чому саме певних працівників? Тому що далеко не стосовно всіх працівників повинні нараховувати доплату до МЗП. Тому важливо визначити коло працівників, що потенційно можуть попасти до працівників, яким портібно нараховувати доплату до МЗП.

“Просіюємо” працівників

Працівники, щодо яких не нараховується доплата до МЗП

• фізичні особи, які працюють за договорами цивільно - правового характеру, - щодо винагород за виконані роботи (надані послуги) за такими договорами;
• працівники, посадовий оклад яких вище МЗП (32000 грн). Наприклад, для працівників з оплатою за ЄТС, це ті, яким присвоєні тарифні розряди починаючи з 12 - го (посадовий оклад - 3392 грн);
• працівники, посадовий оклад яких менше МЗП (3200 грн), але загальна сума зарплати (оклад + надбавка + доплата + премії) дорівнює або більше МЗП;
• працівники, які не працюють увесь місяць. Незалежно від причин, чи то через хворобу, чи то у зв'язку з відпусткою тощо.Пояснення просте: вони не виконали норму праці за місяць, тому у роботодавця немає обов'язку нараховувати доплату до МЗП.

Це означає тільки одне, стосовно зарплати таких працівників та будь - яких інших, у випадку, коли заробітна плата менше МЗП (3200), завжди потрібно нараховувати доплату до МЗП.

Тому до кола працівників, стосовно яких необхідно виконувати вимогу про нарахування доплати до МЗП потенційно входять працівники, посадовий оклад яких менше ніж 3200 грн. Входять потенційно, бо у разі, коли таким працівникам будуть нараховані доплати, надбавки, премії, що входять до поняття МЗП, та загальна сума зарплати дорівнюватиме або перевищуватиме 3200, то доплату до МЗП не потрібно нарахавувати.

Необхідно згадати і про працівників сумісників (як внутрішніх, так і зовнішніх). Що стосується таких працівників, то до них також може виникнути необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП. Вони працюють за умов неповного робочого часу, тому і рівень МЗП, нижче якого не може бути зарплата за сумісництвом у таких працівників, необхідно визначати пропорційно до відпрацьованого часу.

Працівникам - сумісникам необхідність у нарахуванні доплати до рівня МЗП потрібно визначати окремо, як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім).

Працівники, стосовно яких нараховується доплата до МЗП

1. Працівники, зарплата (оклад + надбавки + доплати + премії) яких за відпрацьований повністю місяць менше 3200 грн.
2. Працівники - сумісники, зарплата (оклад + надбавки + доплати + премії) яких за відпрацьований місяць менше МЗП (3200 грн), визначеної пропорційно до відпрацьованого часу.
3. Працівники, які не виконали в повному обсязі місячну (годинну) норму праці (наприклад, через хворобу) і зарплата яких (оклад + надбавки + доплати + премії) за місяць менше МЗП, визначеної пропорційно до виконаної порми праці.

Визначили коло осіб, що потенційно підпадають під правило нарахування доплати до рівня МЗП. Далі потрібно знати, яким чином розрахувати доплату до рівня МЗП. В першу чергу для цього повинно визначити, що входить до суми зарплати для її порівняння з рівнем МЗП.

Що включається до суми зарплати для розрахунку доплати до рівня МЗП

Зарплата за умовами трудового або колективного договору за виконану норму праці

1. Oсновна зарплата, зокрема винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками та посадовими окладпми
2. Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) за:

• суміщення професій (посад);
• розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;
• виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
• інтенсивність праці;
• керівництво бригадою4
• високу професійну майстерність;
• класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
• високі досягнення в роботі;
• виконання особливо важливої роботи на певний строк;
• знання і використання в роботі іноземної мови;
• допуск до державної таємниці;
• дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів;
• науковий ступінь;
• за роботу у святкові і вихідні дні тощо.

3. Премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди, у тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер.
4. Винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороли за вислугу років.

Що не включається до суми зарплати для розрахунку доплати до рівня МЗП

Виплати, прямо зазначені в статті 3 1 Закону про оплату праці:

1. Доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я ( до таких виплат насамперед відноситься доплата за роботу в шкідливих умовах праці за умовами атестації робочого місця, доплата за роботу з дезінфікуючими засобами)
2. Доплата за роботу в нічний час
3. Доплата за роботу в надурочний час
4. Надбавка за роз'їзний характер роботи
5. Премії до ювілейних і святкових дат.

Виплати нараховані за відпрацьований час:

1. Відпускні (компенсвція за невикористану відпустку).
2. Лікарняні, декретні.
3. Оплата простою.
4. Оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час.
5. Оплата підвищення кваліфікації, виходячи з середньої зарплати.

Виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:

1. матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально - побутових питань).
2. Сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Інші виплати:

1. Індексація зарплати.
2. Винагорода за ЦПД.
3. Така виплата не пов'язана з трудовими відносинами. Тому на неї н поширюються норми трудового законодавства, а отже, винагороду за ЦПД не враховують у складі загальної суми доходів, які порівнюють з рівнем МЗП, навіть якщо роботи за ЦПД виконує працівник установа.
4. Зарплата на роботі за внутрішнім сумісництвом.
5. Підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі внутрішнім не потрібно. Вимогу щодо доплати до рівня МЗП слід виконувати окремо за основним місцем роботиі окремо - на роботі за сумісництвом.

Потрібно звернути увагу на те, що в загальній сукупній зарплаті працівника не враховується саме доплата за роботу в шкідливих і важких умовах праці, за результатами атестації робочих місць та доплата працівникам, що використовують у роботі дезінфікуючі засоби, зайняті прибиранням туалетів. На думку фахівця Мінсоцполітики підвищення посадового окладу за роботу у шкідливих і важких умовах праці та суми підвищення посадових окладів працівників, що працюють у гірських районах (постанова КМУ від 11.08.1995 року № 648) у складі зарплати враховується при зіставленні з МЗП. Про це детальніше можна дізнатися у газеті “Бюджетна бухгалтерія”, 2017. № 1 - 2.

Отже, вищнперелічені виплати не потрібно враховувати у складі загальної суми заробітної плати при її порівнянні з рівнем МЗП. Такі виплати потрібно нараховувати “зверху” мінімального розміру місячної зарплати (3200грн) чи розміру МЗП, що визначений пропорційно до виконаної норми праці.

Необхідно окремо зупинитися на оплаті періоду відрядження та включенні її до суми зарплати для розрахунку доплати до рівня МЗП.Для цього потрібно використвти норму трудового законодавства про оплату службового відрядження.

Працівникам, які направлені в службове відрядження , відповідно до статті 121 КЗпП, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, що визначені трудовим або колективним договором, та розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку. Для виконання наведеної вище вимоги, потрібно розрахувати середньоденний заробіток і денний заробіток та порівняти їх між собою. Період відрядження необхідно оплатити за найбільшим показником. Потрібно зауважити, що відповідно до Порядку № 100 як при розрахунку денного заробітку, так і при розрахунку середньоденного заробітку включається також і доплата до МЗП.

У разі, коли денний заробіток виявиться вище середньоденного заробітку, то період відрядження необхідно оплачувати, як звичайні робочі дні. Це означає доплату працівникові до МЗП за цей місяць. Її він отримає в загальній сумі зарплати за місяць.

У разі, коли за період відрядження середньоденна зарплата виявиться більше денного заробітку ( при розрахунку якого вже включена доплата до МЗПза місяць відрядження), то середню зарплату за період відрядження не треба включати зо загальної суми зарплати за місяць для порівняння з МЗП. У даному випадку рівень МЗП визначають пропорційно до відпрацьованих днів. Зарплату за місяць порівнюють із цією сумою, виняток становить середній заробіток за період відрядження.

Потрібно звернути увагу на те, що для держслужбовців завжди зберігають зарплату як за звичайнтй робочий день за період відрядження, тобто ту зарплату, що передбачена умовами трудового договору. (лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 р. № 1584/13/84 - 16 “Бюджетна бухгалтерія”, 2016 № 45), період відрядження за середнім заробітком не оплачують.У зв'язку з цим, така оплата праці за дні, що працівник перебував у відрядженні враховується у порівнянні загальної суми зарплати з рівнем МЗП.

Для бюджетних установ досить типовою є така ситуація як сторнування зарплати попереднього місяця у зв'язку з уточненням відпрацьованого часу.(через хворобу).

Як розрахувати доплату до рівня МЗП у цьому випадку? Чи потрібно зарплату поточного місяця (наприклад за березень 2017 року) на суму відсторнованої зарплати за минулий місяць (лютий 2017 року) для порівняння її з МЗП?

Для цілей визначення суми доплати до рівня МЗП на нашу думку, сума відсторнованої в березні 2017 року зарплати лютого на розмір зарплати за березень не повинна впливати. Бо вона не стосується зарплати за виконану норму праці поточного місяця - за березень 2017 року. Консультація в газеті “Бюджетна бухгалтерія”, 2017 . № 1 - 2 підтверджує, що фахівці Мінсоцполітики дотримуються такої ж думки.

Ми розібралися з виплатами, що включаються до суми зарплати для визначення доплати до МЗП. Тепер переходимо до самого розрахунку доплати до МЗП.

Розраховуємо суму доплати до МЗП

Розраховувати та виплачувати доплату до МЗП не потрібно при нарахуванні та виплаті зарплати за першу половину місяця (аванс).

Розглянемо умовні приклади розрахунку доплати до рівня МЗП.

Приклад 1. Посадовий оклад працівника складає 1900 грн (повна зайнятість). Надбавок, доплат та премій немає. Такий працівник у січні 2017 року відпрацював усі дні, що передбачені графіком роботи.

За січень працівнику нарахують оклад у повному обсязі - 1900 грн. Але, враховуючи те, що з 01.01.2017 року МЗП становить 3200 грн, а нарахована зарплата за повністю відпрацьований місяць не може бути нижче МЗП, то працівнику нарахують доплату до МЗП.

Рахуємо розмір такої доплати:

3200 — 1900 = 1300 грн.

Маємо, що за січень 2017 року сума зарплати за повністю відпрацьований місяць становитиме:

1900 (оклад) + 1300 (доплата до МЗП) = 3200 (грн).

Приклад 2. З 5 по 8 січня 2017 року працівник був у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статті 26 Закону про відпустки. Працівник отримує посадовий оклад у розмірі - 2320 грн. Крім цього йому нарахували щомісячну премію в розмірі - 500 грн.

Спочатку потрібно визначити рівень МЗП, з яким будемо порівнювати нараховану працівнику зарплату за січень 2017 року. Враховуючи те, що працівник не повністю відпрацював цей місяць, тому МЗП будемо визначати пропорційно до відпрацьованого часу:

3200 грн : 20 роб дн. х 16 роб.дн. = 2560 грн,

де 3200 - МЗП, встановлена з 01.01.2017 року, грн,

20 - число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року,

16 - кількість фактично відпрацьованих днів, у січні 2017 року (з 5 по 8 січня - відпустка “за свій рахунок”).

Слідуючим етапом розраховуємо зарплату, яку отримає працівник за відпрацьовані в січні дні:

1856 (оклад) + 500 (премія) = 2356 (грн),

де 1856 - оплата по окладу за відпрацьовані в січні дні (2320 : 20 роб.дн. х 16 роб. дн.);

500 - щомісячна премія.

Розмір доплати до МЗП за січень 2017 року складає:

2560 - 2356 = 204 грн.

Отож загальна сума зарплати працівника у січні 2017 року становитиме:

1856 (оклад) + 500 (премія) + 204 (доплата до МЗП) = 2560 (грн).

Приклад 3. Посадовий оклад працівника дорівнює 2320 грн (повна зайнятість). Доплат, надбавок та премій немає. З 16 по 20січня 2017 року він хворів. Сума лікарняних становить 377 грн.

Спочатку визначимо рівень МЗП, з яким будемо порівнювати нараховану зарплату працівнику за січень 2017 року. У зв'язку з тим, що працівник цей місяць відпрацював не повністю, то суму МЗП треба визначати пропорційно до відпрацьованого часу:

3200 грн : 20 роб.дн. х 15 роб.дн. = 2400 (грн);

де 3200 - МЗП, встановлена з 01.01.2017 р., (грн);

20 - число днів, передбачених графіком роботи за січень 2017 року;

15 - кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2017 року (з 16 по 20 січня - лікарняний).

Далі визначимо суму доплат до рівня МЗП.

Повинно врахувати: у порівнянні з визначеною сумою МЗП братиме участь тільки зарплата за відпрацьований час, у розрахунок не включаємо суму лікарняних коштів.

Розрахуємо доплату до МЗП:

2400 - 1740 = 660 (грн),

де 1740 - сума зарплати за відпрацьований час у січні 2017 року (2320 грн : 20 роб.дн х 15 роб.дн.).

Загальна сума нарахованого доходу працівника у січні 2017 року становитиме:

1740 (оклад) + 377 (лікарняні) + 660 (доплата до МЗП) = 2777 (грн).

Приклад 4. Працівник - інвалід працює в установі на 0,25 ставки (зовнішній сумісник). З урахуванням зайнятості його посадовий оклад становить - 400 грн (1600 грн х 0,25 ставки). Доплат, надбавок, премій немає.

У разі, коли з фізичною особою було укладено трудовий договір, то якщо її зарплата менша за мінімальну, за виконану місячну норму праці, то роботодавець зобов'язаний виконувати вимогу стосовно розміру зарплати не нижче МЗП. Тобто для пільгових категорій працівників жодних винятків немає. У даному прикладі працівник є інвалідом. Він також є зовнішнім сумісником. При всьому цьому його зарплата менше МЗП. Тому стосовно його зарплати потрібно буде виконувати вимогу про доплату до рівня МЗП.

Визначимо рівень МЗП з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн х 0,25 = 800 грн.

Сума доплати до рівня МЗП становитиме:

800 — 400 = 400 (грн),

де 400 - зарплата за повністю відпрацьований місяць з урахуванням зайнятості працівника.

Загальна сума зарплати працівника - інваліда (зовнішнього сумісника) у січні 2017 року складатиме:

400 (оклад) + 400 (доплата за МЗП) = 800 (грн).

Приклад 5. Працівник на 0,75 ставки працює гардеробником (основне місце роботи) і на 0,25 ставки прибиральником службових приміщень (внутрішній сумісник). За основною посадою посадовий оклад з урахуванням зайнятості складає - 1200 грн (1600 грн х 0,75 ставки), на посаді за сумісництвом - 400 грн (1600 грн х 0,25 ставки). В січні 2017 року за основним місцем роботи працівнику нарахували премію до ювілею у сумі 500 грн, а на роботі за сумісництвом нарахували доплату за використання дезінфікуючих засобів у розмірі 10% від посадового окладу (40 грн). Працівник у січні відпрацював усі дні.

Вимогу стосовно доплати до рівня МЗП необхідно виконувати окремо за основним місцем роботи та окремо - на роботі за сумісництвом. Не потрібно підсумовувати зарплату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі і внутрішнім. Зарплату за місяць необхідно буде порівнювати з МЗП за кожним місцем роботи з урахуванням зайнятості працівника (пропорційно до відпрацьованого робочого часу).

Розрахуємо доплату до МЗП окремо за кожним місцем роботи.

Доплата до МЗП за основним місцем роботи

1. Визначимо МЗП з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн х 0,75 = 2400 грн.

2. Визначимо суму виплат, які враховують при порівнянні з МЗП. Працівнику у січні 2017 року було нараховано посадовий оклад у сумі1200 грн та премію у розмірі 500 грн до ювілейної дати. У сумі виплат при порівнянні з МЗП разову премію (до ювілейної дати) не враховуємо. Разову премію нараховуємо “зверху” МЗП. Виходить, що у зіставленні бере участь тільки оплата за окладом за відпрацьований час - 1200 грн.
3. Визначимо суму доплати до МЗП:

2400 - 1200 = 1200 (грн).

4. Загальний розмір зарплати, нарахованої в січні 2017 року складає:

1200 (оклад) + 1200 (доплата до МЗП) + 500 (разова премія) = 2900 (грн).

Доплата до МЗП за внутрішнім сумісництвом

1. визначимо МЗП з урахуванням зайнятості працівника:

3200 грн х 0,25 = 800 грн.

2. Визначимо суму виплат, що враховують при зіставленні з МЗП.

Працівнику у січні 2017 року було нараховано посадовий оклад у сумі 400 грн та доплату за використання дезінфікуючих засобів у розмірі 40 грн. (400 грн х 10%). У сумі виплат при порівнянні з МЗП доплату за використання деззасобів не враховуємо, її нараховуємо “зверху” МЗП. Таким чином ,у порівнянні бере участь тільки оплата за окладом за відпрацьований час - 400 грн.

3. Визначимо суму доплати до МЗП

800 — 400 = 400 (грн).

4. Загальний розмір зарплати, що нарахований в січні 2017 року складає:

400 (оклад) + 400 (доплата до МЗП) + 40 (доплата за деззасоби) = 840 грн.

Приклад 6. Сторож (місячний оклад - 1600 грн) у січні 2017 року відпрацював 192 години, у тому числі в ніічний час - 64 години та у святковий день - 6 годин. Для такого працівника встановлено підсумовуваний облік робочого часу. В січні 2017 року місячна норма робочого часу для нього дорівнює 192 години. Колективний договір передбачає доплату за роботу в нічний час розмір якої складає 40% посадового окладу (годинної ставки).

Спочатку визначаємо суму заробітної плати за умовами трудового договору, що нарахована за відпрацьований час. Розмір посадового окладу за відпрацьований час становитиме - 1600 грн, тому, що сторож відпрацював усі години, що передбачені його графіком роботи.

Окрім того у січні він відпрацював 64 години в нічний час та 6 годин у святковий день (заплановано графіком роботи).Визначаємо розмір доплати за таку роботу.

За роботу у нічний час у січні 2017 року сума доплати працівнику становитиме:

8,33 грн х 64 год. х 40% = 213.25 грн,

де 8,33 - годинна тарифна ставка працівника в січні 2017 року (1600 : 192 год.).

Робота в святковий день здійснювалась в межах місячної норми робочого часу, тому оплата за роботу у святковий день рахується в одинарному розмірі годинної ставки вище окладу. У святковий день сума доплати за роботу даного працівника становитиме 49.98 грн (8,33 грн х 1 х 6 год.).

Таким чином, у січні 2017 року зарплата за відпрацьований час дорівнюватиме 1863,23 грн

(1600 + 213,25 + 49,98).

Але не всю зарплату за січень за відпрацьований час слід порівнювати з рівнем МЗП, а тільки зарплату в розмірі 1649,98 грн (1600 (оклад) + 49,98 (доплата за роботу у святковий день).

Не братиме участі у порівнянні доплата за роботу в нічний час (213,25 грн), їїнараховують “зверху” МЗП.

Оскільки працівник відпрацював усі дні, що передбачені графіком його роботи, тобто , виконав місячну норму праці, то порівнювати будемо з МЗП, що складає 3200 грн.

Визначаємо суму доплати до МЗП:

3200 — 1649,98 = 1550,02 (грн).

Загальна сума зарплати за січень 2017 року складатиме:

1600 (оклад) + 213,25 (доплата за роботу в нічний час) + 49,98 (доплата за роботу в святковий день) + 1550,02 (доплата до МЗП) = 3413,25 грн.

Доплата до МЗП: включаємо, оподатковуємо, відображаємо

включення до розрахунку

Оподаткування

Відрбраження у звітності

Ми розглянули основні правила розрахунку, нарахування, оподаткування, доплати до МЗП. Це лише перше знайомство. На сторінках нашого видання ми ще не раз повернемося до цієї нагальної теми.

Як безпечно округлювати зарплату, яку виплачуєте готівкою

• 3 ПРАВИЛА