​Оподаткування неприбуткових організацій

Загальна інформація: що таке неприбуткова організація

Неприбуткова організація (далі – НПО) – це юрособа, у якої немає мети одержання прибутку з подальшим його розподілом між учасниками.

Втрата первинних документів через руйнування офісу

Щодо видів діяльності НПО, то Закон України від 14.10.2014 р. № 1702 визначає такі, як наукова, освітня, культурна, оздоровча, екологічна, релігійна, благодійна, соціальна, політична та інша діяльність з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Серед НПО можна назвати:

• благодійні організації;
• бюджетні організації;
• громадські об’єднання, політичні партії;
• організації роботодавців;
• організації співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), асоціації власників жилих будівель;
• пенсійні фонди;
• професійні союзи та їх об’єднання;
• релігійні організації;
• садові, дачні, гаражні кооперативи, житлово-будівельні кооперативи;
• сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;
• творчі спілки.

► Чи може голова неприбуткової організації працювати без зарплати

Єдиного нормативного документу, який регулює діяльність таких організацій насьогодні не існує, а тому їх діяльність регулюють окремі нормативні акти, наприклад:

• Закон України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.2001 р. № 2866;
• Закон України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” від 05.07.2012 р. № 5073 та інші.

НПО має бути внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Його веде ДФС та забезпечує офіційному веб-сайті доступ до нього.

Необхідні умови наявності неприбуткового статусу

Для того, щоб організація мала статус неприбуткової одночасно мають дотримуватися такі умови (п. 133.4 ПКУ):

• організація має бути утворена в порядку, визначеному спеціальним законом, що регулює діяльність таких організацій;
• має дотримуватися та бути закріпленою в установчих документах заборона щодо розподілу прибутку між засновниками та учасниками організації, крім оплати праці та нарахування ЄСВ;
• після припинення НПО активи передаються аналогічним неприбутковим організаціям або зараховуються до доходів державного бюджету (крім ОСББ).

Таким чином, НПО – це не певна організаційно-правова форма підприємств чи організацій, а податковий статус, який дає можливість не сплачувати податок на прибуток. До НПО можуть бути віднесені усі юрособи, якщо їх умови діяльності відповідають п. 133.4 ПКУ.

► Облік на підприємстві: з прибутком і без

Щодо виплат засновникам та учасникам організації, то ДФС допускає не тільки зарплатні виплати, але й не вважає розподілом доходу (прибутків) виплати НПО на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації у т.ч. й на підставі цивільно-правових договорів (лист ДФС від 05.12.2017 р. № 2844/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Необхідна умова при цьому – такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, які визначені установчими документами такої НПО.

НПО – неплатник податку на прибуток

Статус неприбуткової звільняє організацію від сплати податку на прибуток. Обов’язковою умовою цього звільнення, як уже згадувалося, є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Оподаткування неприбуткових організацій відповідно до п. 46.2 ПКУ передбачає подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469). Подавати його треба раз на рік протягом 60 кал. днів після звітного року. Звіт прирівняний до декларації. Обов’язковим додатком до цього Звіту є фінансова звітність НПО, складена за НП(С)БО 1 або П(С)БО 25.

► Звітність неприбуткових організацій

Згаданий Звіт НПО має право не подавати у разі відсутності у звітному періоді об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню (роз’яснення ДФС у листі від 16.03.2017 р. № 5264/6/99-99-15-02-02-15). Це означає ситуацію, коли доходи та видатки НПО протягом року були відсутні.

Також ДФС зробила виняток з загального правила для профспілок: профспілки та їх об’єднання, організації профспілок подають звіт тільки у разі порушення вимог п. 133.4 ПКУ, тобто у разі нецільового використання доходів (п. 46.2 ПКУ та лист ДФС України від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17).

Звіт не спричиняє нарахування податкових зобов’язань, а виконує лише контрольну функцію щодо дотримання умов статусу НПО.

Облік доходів та видатків НПО

Неприбутковий статус не звільняє НПО від обов’язку вести, як і всі інші юрособи, бухгалтерський облік відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.06.1999 р. № 996. ДФС у своїх роз’ясненнях неодноразово нагадувала, що доходи та видатки НПО мають вести за правилами бухобліку, тобто їх визнання відбувається в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів (див. роз’яснення ДФС).

► Неприбуткові організації: від бухобліку до звітності

Щодо певних особливих доходів, то на основі роз’яснень ДФС можна сформувати наступну картину:

• при отримання безповоротної фінансової допомоги обов’язковою умовою її неоподаткування є виконання 2-х умов: вона передбачена кошторисом (1); кошти використовуються на фінансування НПО та досягнення її мети (2) (роз’яснення 102.04 ЗІР);
• НПО може отримувати дохід від підприємницької діяльності (про можливість таких доходів стверджує зокрема роз’яснення ГУ ДФС у Закарпатській області), нестатутної діяльності (наприклад, продажу активів), курсових різниць (лист ДФС від 07.09.2015 р. № 19062/6/99-99-19-02-02-15), дохід у вигляді відсотків. Але такі доходи мають використовуватися виключно відповідно до мети та установчих документів НПО.

Очевидно, що облік вищеперахованих доходів НПО має вестися відповідно до П(С)БО 15 “Дохід”, зокрема з виконанням його положень щодо обліку коштів цільового фінансування: отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 П(С)БО 15).

Коли НПО треба сплатити податок на прибуток

Якщо НПО порушує вищерозглянуті умови неприбутковості, то вона сплачує самостійно визначену нею суму податку на прибуток, виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. При цьому при порушенні цільового використання доходів саме з них сплачується податок у розмірі 18% (а не з різниці між доходами та витратами).

Після порушення НПО вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування неприбуткових організацій з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.3 ПКУ).

► Піврічна дека з податку на прибуток: лайфхак від «Головбуха»

З першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено порушення статусу неприбутковості, НПО зобов’язана щоквартально подавати до 31 грудня податкового (звітного) року до органу ДФС фінансову звітність та Декларацію з податку на прибуток підприємств (з наростаючим підсумком) та сплачувати податок у термін, який визначений для квартального звітного періоду, тобто протягом 50 кал. днів після закінчення кварталу.

НПО виключається з Реєстру і з наступного податкового (звітного) року оподаткування неприбуткових організацій передбачає подання податкової звітності у звичайному порядку, як і для інших підприємств, тобто:

• обирається річний податковий період, якщо дохід
• обирається квартальний податковий період, якщо дохід > 20 млн грн;
• оподатковується фінрезультат від діяльності.

Після втрати статусу Звіт про використання доходів НПО подавати більше не потрібно, так як підприємство уже відсутнє в реєстрі НПО.

Неприбуткові організації можуть бути платниками ПДВ

Як уже зазначалось, НПО можуть вести підприємницьку діяльність за умов використання доходів від неї на досягнення своєї неприбуткової мети. Тому ПКУ не містить заборон НПО бути платником ПДВ, а тому, у разі якщо є необхідність, можна здійснити добровільну реєстрацію.

► Звіт неприбуткової організації: коли, як і до чого тут фінзвітність

Однак, крім добровільної може бути й обов’язкова реєстрація. Так, якщо НПО займається виробництвом товарів, робіт, послуг, та загальний дохід від такої діяльності перевищує 1 млн грн, то реєстрація стає обов’язковою та не впливає на неприбутковий статус (див. роз’яснення ГУ ДФС у Закарпатській області). Для реєстрації подається заява платника ПДВ за формою 1-ПДВ.

ПДВ неприбуткові організації сплачують за загальними ставками (20%, 7%, 0%) та не мають якихось особливих пільги.

Неприбуткова організація – платник інших податків на загальних підставах

НПО на загальних підставах сплачує інші податки та збори, зокрема:

• плату за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності);
• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сільські, селищні та міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухомість для громадських об’єднань і благодійних організацій. Сплачується, якщо у власності є об’єкти житлової нерухомості.

Окремих пільг з земельного податку НПО не мають. Їх мають тільки певні специфічні установи, визначені пп. 282.1.5 ПКУ та 282.1.6 ПКУ:

• державні та комунальні дитячі санаторно-курортні установи й установи оздоровлення та відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні й оздоровчі установи України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, унесених до Реєстру НПО;
• державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізкультури та спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи та спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, унесених до Реєстру НПО.

► Виплати доходів засновнику (учаснику) неприбуткової організації: чи є порушення

Щодо ОСББ, то є випадки, коли місцеві ради для них надають знижену ставку податку. Наприклад, Київська міська рада встановила ставку 0,01% замість 0,03% до 01.04.2020 р.