Зміст статті:Щоб зрозуміти, чи може ваша фірма наразитися на контрольовані операції, перевірте дві складові:
- контрагентів-нерезидентів — на відповідність спеціальним критеріям;
- вартісні ліміти операцій з нерезидентами і доходів вашої фірми.
Якщо не підпадаєте під умови хоча б однієї із цих складових — трансфертне ціноутворення вас омине (пп. 39.2.1.1, 39.2.1.7 Податкового кодексу України; ПК).
Контрольовані операції 2019: критерії
Ризиковані нерезиденти
Насторожити бухгалтера мають операції з «офшорними» нерезидентами і тими, що для фірми є пов’язаними особами.
Під «офшорними» маємо на увазі нерезидентів, які:
- зареєстровані у державах (на територіях) з Переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045;
- наведені у Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженому постановою КМУ від 04.07.2017 № 480.
Пов’язаними особами — нерезидентами для фірми, як правило, є її власники. Однак до них також належать інші особи, які можуть впливати на умови або економічні результати діяльності фірми (пп. 14.1.159 ПК).
Вартісні ліміти
Операції платника податку на прибуток потраплять під вимоги трансфертного ціноутворення, якщо одночасно виконуються такі вартісні критерії:
- річний дохід підприємства від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн;
- обсяг господарських операцій з таким «офшорним» нерезидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн за рік.
Немає принаймні одного з названих критеріїв — не мусите дотримуватися вимог трансферного ціноутворення. Тоді статус контрагента вже не матиме значення.
Як бачимо, базові критерії у 2019 році не змінилися.
Нові повноваження ДФС
Орган контролю отримав право надсилати запити на інформацію до всіх платників податків, що були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), які є предметом контрольованих операцій (пп. «а» пп. 39.5.2.13 ПК). Якщо платник не надасть документів, податківці можуть провести зустрічну звірку.
Отже, орган контролю отримає інформацію з метою трансфертного ціноутворення навіть у платників податку, що не є сторонами контрольованої операції.
Сутність превалює над формою
Для трансфертного ціноутворення законотворці встановили принцип «превалювання сутності над формою». Це означає, що фактичні умови проведеної контрольованої операції та/або фактичні дії сторін мають пріоритет над умовами укладеного (письмового) договору (пп. 39.2.2.10 ПК). Якщо фактичні умови операції і дії сторін суперечитимуть тим, що прописані у договорі, орган контролю ігноруватиме формальну складову.
Якщо платник фактично проведе контрольовану операцію, але документально її не підтвердить, для трансфертного ціноутворення її розглядатимуть за фактичною поведінкою сторін операції і фактичними умовами її проведення (пп. 39.2.2.11 ПК).
Імплементація концепції DEMPE
Починаючи з 2019 року вплив нематеріальних активів на операції з метою трансфертного ціноутворення аналізуйте відповідно до впровадженої концепції DEMPE з дій 8-10 Плану BEPS*. Зокрема, визначайте та аналізуйте вплив нематеріальних активів на умови контрольованої і зіставних операцій з огляду на договірну та фактичну діяльність сторін, пов’язану з розробленням, вдосконаленням, підтримкою, захистом і експлуатацією таких активів (пп. 39.2.2.9 ПК).
* Організація економічного співробітництва та розвитку розробила ці дії, щоб запобігти міжнародному ухиленню від сплати податків через «розмивання» податкових баз.
Концепція DEMPE передбачає, що основну частину винагороди від користування нематеріальним активом мають отримувати компанії, що виконують операції з високою доданою вартістю. Тобто розробляють, удосконалюють, підтримують, захищають та експлуатують такі активів (англ. development, maintenance, enhancement, protection and exploitation).
Новий критерій вибору нерезидента для розрахунку рентабельності
Законотворці впровадили додатковий критерій вибору сторони, яку досліджують, під час застосування таких методів рентабельності: ціна перепродажу, «витрати плюс», чистий прибуток (пп. 39.3.2.7 ПК). Так, для дослідження оберіть нерезидента, щодо якого існує найповніша і документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, на підставі яких обліковуватимуть показники рентабельності.
Контрольовані операції з номінальними посередниками
Операції з номінальними посередниками, які формально не підпадають під критерії контрольованих операцій, все одно можуть прирівняти до контрольованих (пп. 39.2.1.5 ПК). Це правило існувало й раніше, однак із 2019 року його застосовують у ланцюгу операцій до всіх нерезидентів, із якими у кінцевому підсумку проводять контрольовані операції. Раніше воно стосувалося лише низки проміжних операцій із пов’язаними особами — нерезидентами.
Пеня у разі самостійного виправлення помилок
Платники податку мають пільговий період — 90 календарних днів, упродовж яких можете самостійно виправити помилки й не нараховувати пеню (п. 129.4 ПК). До цього загального правила встановили виняток щодо трансфертного ціноутворення: пеню не нараховуйте, якщо самостійно коригуєте показники у межах періоду подання звіту про контрольовані операції. Тобто нараховуйте пеню із 271-го дня (раніше — із 91-го дня) після закінчення звітного періоду, що уточнюєте.
Запровадження інституту «медіації»
Законотворці затвердили право органу контролю проводити зустрічі з платником податків або уповноваженими ним особами для обговорення методології, за якою визначають відповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Йдеться про методологію, яку застосовуватиме орган контролю під час перевірки.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
