Облік зберігання зерна в рукавах

UA RU
Автор
експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування, д.е.н., САРА
Задля безперебійної роботи комбайнів під час жнив та збереження збіжжя (зерна) агропідприємства все ширше застосовують полімерні рукави-мішки обсягом маси зерна до 200 тонн. Це ― своєрідна комора (склад) у вигляді великого мішка, який наповнюють зерном, зберігають його і через певний час вивантажують. Як облікувати надходження і вибуття зерна та списати втрати зерна у таких сховищах?

Зберігання зерна в рукавах на полі: у чому технологічна фішка

За задумом винахідників, зерно у рукаві-мішку зберігається максимально повно без суттєвих втрат. Проте втрати і тут мають місце. Розмір втрат залежить від дотримання технології наповнення та вивантаження зерна та безпечних умов зберігання. До останніх відносять пориви тканими через негоду, прорізання чи прогризання гризунами та птахами. Отже, загальні правила можуть бути скореговані місцевими умовами.

Сприяє мінімуму втрат сама особливість полімерних рукавів-мішків - тришарова основа, зовнішній білий шар UV-стабілізований, відбиває сонячне випромінювання протягом 18 місяців (максимальний термін використання – 24 місяці). Внутрішній чорний шар оптимально розподіляє і зберігає температуру всередині зерносховища та має протиконденсатні компоненти.

Як викупити землю, що перебуває у постійному користуванні

Первинний облік надходження зерна в рукави на полі

З метою обліку рукав-мішок може розглядатися в господарстві як складське приміщення або як тару. Це може бути окремий складський підрозділ (у полі) або частина току. Як правило, за ним закріплюється матеріально-відповідальна особа. Тому бажано пронумерувати кожен рукав-мішок і надати йому статусу інвентарного об’єкта бухобліку. Оскільки проєктний термін його використання ― 18―24 місяці, то можна зарахувати його або до основних засобів (субрахунок 109) або до малоцінних активів (субрахунок 115).

По закінченні експлуатації рукав-мішок утилізується. Якщо він здається на вторинну переробку, то відображається як реалізація активу відображають виручку і собівартість реалізації.

Зерно до рукавів надходить з полів автотранспортом і має оформлюватися певними первинними документами. У старі часи МінАПК зобов’язував вести типові форми первинних документів (реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. №77), путівка на вивезення продукції з поля (ф. №77а, талони комбайнера тощо). Заповнювали їх у полі (за кількістю бункерів зерна) або на току (за масою зваженого зерна).

Наразі вони не обов’язкові, якщо в господарстві вважають їх неприйнятними, то можна використовувати одна з форм ТТН. На практиці на відрізку «поле-тік» не оформлюють жодних документів.

Як бути бухгалтеру? Радимо для уникнення відповідальності через небажання агрономів, механіків, водіїв «возитися» з документами у полі, прописати в облікову політику підприємства відповідне положення з цього приводу.

Первинний облік зберігання і вибуття зерна рукавах на полі

Технологічно процес зберігання зерна перед продажем або внутрішньогосподарським використанням супроводжується його обробкою з доведенням до певних товарних кондицій (вологість, засміченість, калібрування). Результати такої обробки традиційно оформлюються актом сортування і сушіння продукції рослинництва (ф. № 82). Закладку зерна у рукав-мішок можна вважати певним сушінням і тому рекомендуємо його оформлювати на кожен рукав або один акт на кілька рукавів в залежності від виду і сорту зерна. Акт підписують мінімум три члени комісії.

Можна спростити облік і оформлювати не акт, а накладну на закладку зерна – складає і підписує відповідальна особа за закладку зерна. Форма накладної – довільна, варто дотримати обов’язкових реквізитів документа, як того вимагає ст. 9 Закону про бухоблік. Зазначають масу (кг) по сортах зерна та відсоток вологості і засміченості за даними лабораторного аналізу.

На підставі акту (накладної) закладене зерно за видами та сортами оприбутковують на відповідні аналітичні позиції субрахунку 261 «Готова продукція рослинництва». Відповідно, операції з підробки та втрати зерна відображають у подальшому на цих аналітичних рахунках.

Внутрішньогосподарське переміщення зерна оформляється накладною (внутрішньогосподарського призначення) (ф. № 87) – при переміщенні зерна від однієї матеріально-відповідальної особи до іншої – з току (мішка-рукава) на склад чи до іншого місця зберігання чи використання у підприємстві.

На підставі первинних облікових документів з надходження, вибуття та внутрішнього переміщення зерна ведеться зведений облік на складі сільськогосподарського підприємства (за кількістю) та в бухгалтерії (за кількістю та вартістю).

Роботи завантажувача і розвантажувача зерна оформлюється обліковим листом тракториста-машиніста (ф. № 67-б) або шляховим листом трактора. Відповідну форму документу підприємство обирає самостійно.

Вибуття зерна з рукава за різними каналами оформлюють товарно-транспортною накладною. В процесі транспортування також можуть бути втрати зерна через видування вітром, висипання тощо.

Облікова політика та нормативи щодо втрат зерна в рукавах на полі

У різні часи використовували різні нормативні акти щодо природних втрат зерна та контролю за їх дотриманням. За радянський період цьому приділялася дуже ретельна увага, оскільки все товарне і фуражне зерно було або державним або колгоспним. За втрати (крадіжки, розбазарювання) жорстко карали статтями кримінального кодексу тих, хто був причетний до цього.

Наразі приватний власник може і не звернути уваги на втрати у невеликих розмірах. У будь-якому випадку саме власник зерна вирішує міру відповідальності виконавців (агрономів, інженерів, комірників, бухгалтера) по операціях з зерном та іншою продукцією. Від його ставлення залежить організація обліку і розрахунків втрат. Без їх обліку взагалі ― так вирішив власник. Або документ складають лише на звичні (не типові) випадки. Ставлення власника до втрат зерна варто прописати в обліковій політиці господарства – за яких умов потрібно вести облік втрат продукції. Це – сигнал бухгалтеру слідкувати за цим процесом і вимагати/ не вимагати від виконавців оформлення необхідних документів.

Орієнтиром слугують: «Норми природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах» та «Порядок розрахунку норм природних втрат зерна та продуктів його переробки при зберіганні на зернових складах та зернопереробних підприємствах (наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.06.2019 р. № 316).

Наказ встановлює єдині норми і правила для відображення в кількісно-якісному обліку зерна та продуктів його переробки, списання норм природних втрат, які деталізуються у додатках: Норми природних втрат зерна; Порядок розрахунку норм природних втрат зерна; Норми біологічних втрат при зберіганні зерна та продуктів його переробки; Приклад визначення середнього терміну зберігання зерна.

Увага: таблиці норм природних втрат (у відсотках) щодо культур «Пшениця, жито, ячмінь, полба», «Овес», «Рис-зерно», «Гречка», «Просо, чумиза, сорго», «Кукурудза в зерні», «Кукурудза в качанах», «Горох, сочевиця, боби, квасоля, вика, соя», «Соняшникове насіння», «Інші олійні культури» застосовуються як контрольні та граничні під час інвентаризації або перевірки наявності зерна та продуктів його переробки, що зберігаються на зернових складах та зернопереробних підприємствах, для встановлення причин зменшення їх маси, що не обумовлено зміною якості.

У таблицях норми природних втрат по культурах (у відсотках) класифікують по таких типах складів: насипом, у тарі, в елеваторах, на обладнаних майданчиках. Окремо «рукав-мішок» у цьому наказі не зазначено (вочевидь, з новизни технології). Тому потрібно шукати аналог. На наш погляд, таким умовам найбільше відповідає позиція 2 – у тарі.

Зокрема, для зберігання пшениці, жита, ячміня, полби терміном 58 днів встановлено такі норми природних втрат: насипом – 0,061; у тарі – 0,031; в елеваторах – 0,040; на обладнаних майданчиках – 0,092.

Розрахунок норм природних втрат зерна в рукавах на полі

Розрахунок втрат у масі зерна та продуктів його переробки проводиться за такою формулою при терміні зберігання до трьох місяців на складах і майданчиках, у %:

X = (б – m) × 0,011 × в + m, де

X – невідома норма природних втрат за строків зберігання зерна менше трьох місяців, %;

б – норма біологічних втрат за зберігання до трьох місяців включно, %;

в – кількість днів зберігання партії зерна та продуктів його переробки визначається шляхом ділення суми щоденних залишків на масу надходження партії зерна;

0,011 – коефіцієнт для перерахунку норми втрат, встановленої за зберігання протягом трьох місяців, на один день зберігання (1/90);

m – норма механічних втрат: для зерна при завантаженні та розвантаженні механізованим способом у зерносховищах – 0,044 %, в елеваторах – 0,03 %, для продукції в тарі та кукурудзи в качанах – 0,014 %.

Приклад розрахунку норм природних втрат у разі зберігання вівса у тарі:

за актом (по факту) втрата у партії вівса, що зберігалася у тарі, склала 300 кг із терміном зберігання 68 днів. Норма біологічних втрат у разі зберігання вівса у тарі протягом трьох місяців – 0,05 %, норма механічних втрат – 0,014 %.

Формула:

X = (б – m) × 0,011 × в + m,

X = (0,05 – 0,014) × 0,011 × 68 + 0,014 = 0,041 %.

Маса зерна, що підлягає списанню, дорівнює:

Зберігання зерна в рукавах на полі: особливості списання втрат кг.

За терміну зберігання зерна та насіння понад три місяці норма убутку вираховується за такою формулою, %:

Зберігання зерна в рукавах на полі: особливості списання втрат, де

X – норма природних втрат;

а – норма біологічних втрат за попередній (до трьох місяців) термін зберігання;

д – різниця між найвищою нормою для певного проміжного терміну зберігання і попередньою нормою біологічних втрат;

в – різниця між терміном зберігання певної партії і терміном зберігання, встановленим для попередньої норми;

г – кількість місяців зберігання, до якого належить різниця між нормами біологічних втрат.

Бухгалтерський облік зерна в рукавах на полі

Зерно оприбутковують у масі на дату засипки у рукав-мішок, наприклад, 01.07.22 р. - 120 000 кг: д-т 261 к-т 23. На дату виїмки зерна, наприклад, через 68 днів, 08.08.22 р. також зважують масу ― 119700 кг. Тобто маса зменшилася на 300 кг. З цієї маси вираховують втрату у межах природних норм – 0,123 кг і решту списують на нестачу.

Фактичну суму втрат, як в межах природних втрат, так і понаднормові витрати, списують записом: д-т 947 К-т 261. Оцінка продукції провадиться за собівартістю виробництва (у межах норм втрат) та за цінами реалізації (понад норми втрат з віднесенням на винних осіб). Для уникнення податкових непорозумінь втрати в межах норм краще включати до собівартості реалізованої продукції - списувати в дебет рахунку 90.

Оподаткування ПДВ зерна в рукавах на полі

У разі понаднормових втрат, суму до відшкодування, яку погашатиме винна особа, відображають записом: д-т 374 к-т 716. Поряд з цим роблять записи: д-т 716 к-т 641 – податкове зобов’язання з ПДВ в сумі відшкодування, або д-т 947 к-т 641 – нарахування компенсуючого ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Зерно, якого не вистачає понад норми, не може бути використане в госпдіяльності. Тому «вхідний» ПДВ, який був включений до податкового кредиту, покупець компенсує шляхом нарахування податкових зобов’язань на підставі пп. «г» п. 198.5 ПКУ. За базу оподаткування приймається вартість зерна, якого не вистачає (п. 189.1 ПКУ) і нараховуються компенсуючі ПДВ-зобов’язання за зведеною ПН з типом причини «13».

Оподаткування податком на прибуток зерна в рукавах на полі

Податкових різниць для списаних втрат продукції (зерна) ПКУ не встановлює. У платників єдиного податок груп 3, 4 на об’єкт оподаткування цим податком списані втрати не впливають.

Новації щодо обліку зерна і продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах

Мінагрополітики оприлюднило проєкт Наказу Мінагрополітики від 21.07.2021 «Про затвердження Інструкції з ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах усіх форм власності».

Кількісно-якісний облік зерна під час зберігання передбачає визначення такого показника як кілограмо-проценти. Обчислюють для визначення сере­дньозваженої якості надходження зерна та його втрат за вологістю і смітними домішками за певний період (суму кілограмо-процентів ділять на загальну масу зерна за той самий період). Середньозважену якість визначають з точністю до 0,01%.

За даними документів про якість та кількість зерна записують масу, помножену на процент вологості або процент смітної домішки.

Такий порядок розрахований, у першу чергу, на підприємства, які заготовляють, переробляють та експортують зерно. Якщо фермер або інший виробник зерна вирішить застосувати нові положення в обліку, це буде добровільним рішенням і потрібно дотримуватися положень інструкції.

Судова практика щодо зберігання зерна

Судова практика (рішення від 25.11.2019 № 86457916 окружного адміністративного суду міста Києва) свідчить, що податківці намагаються знайти підтвердження того, чи фізична маса зерна переводиться у залікову вагу, тобто з врахуванням якості зерна і відповідність його вимогам ДСТУ за вологістю та сортністю. Якщо залікова вага не відображається в бухгалтерському обліку, контролюючий орган стверджував про невідповідність обсягу зерна, яке списується в бухгалтерському обліку з рахунку 281 «Товари» за фізичною вагою з відповідним обсягом продажу зерна за якістю, передбаченою ДТСУ (залікова вага). В таких невідповідностях податківці бачать заниження інших доходів підприємства з метою оподаткування прибутку.

Обережним бухгалтерам радимо відображати на рахунках бухгалтерського обліку (рахунки 26, 28) фізичну і залікову вагу зерна: у чисельнику ― фізична, у знаменнику ― залікова у натурі та за обліковою вартістю.



зміст

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді