Студент хоче працювати. Звичайно, це похвально і на роботу його брати можна й потрібно, але при цьому у роботодавця можуть виникнути питання. Як правильно оформити студента, чи відрізняються його трудові права від інших працівників, чи можливий повний робочий час? Чи є нюанси в оподаткуванні його зарплати? Чи є різниця у працевлаштуванні студента та аспіранта (ординатора)? Відповіді на ці питання знайдете в даній консультації.
Зміст статті:
Спочатку розвіємо деякі міфи
СКАЧАТИ ОНОВЛЕНИЙ БЛАНК ДЕКЛАРАЦІЇ З ПДВ 2019
Питання працевлаштування студентів обросло деякими сталими міфами, які чомусь укорінилися у частини роботодавців. Вищі навчальні заклади (внз) теж, як правило, не можуть роз’яснити студентам їх трудові права. І якщо по студентам заочної форми навчання, як правило, питань у трудовому оформленні не виникає, то по студентам-очникам (денна форма) питань безліч. Спочатку спростуємо 2 міфи, які існують:
- Студента денної форми навчання можна оформити лише за сумісництвом.
- Студента денної форми навчання може працювати лише за графіком неповного робочого часу.
За планами МОЗ, протягом року електронні лікарняні замінять паперові. Перед цим має запрацювати Електронний реєстр листків непрацездатності. Окреслимо ключові нововведення, які маєте знати вже зараз.
Одразу зазначимо, що ЦЕ ЛИШЕ МІФИ – студент денної форми насправді не тільки може, але й повинен бути оформлений як за основним місцем роботи, якщо більше ніде не працює. І може бути офіційно оформлений на повний робочий час і не тільки на час канікул. Обмежень тут немає ні для медзакладів-КНП, ні для звичайних підприємств. Розглянемо чому.
Студент-очник і сумісництво
Роботодавці часто вважають, що навчання студента на денній формі прирівнюється до роботи. Ця помилкова думка склалася з 2-х причин:
Однак, помилковість тут у тому, що між студентом та навчальним закладом відсутні трудові відносини, так як не укладається трудовий договір. Студент у навчальному закладі отримує освітню послугу, а не працює. А форма навчання визначає виключно графік і спосіб отримання даної послуги. Наведемо потрібні нормативні акти:
- у Положенні про умови роботи за сумісництвом…, яке затверджене наказом Мінпраці від 28.06.1993 № 43 сумісництво розглядається як виконання роботи у вільний від основної роботи час і на основі трудового договору;
- для того, щоб місце роботи вважалося основним потрібен трудовий договір, має бути оформлена трудова книжка з внесеним записом про роботу (визначення з пп. 12 ст. 1 Закону про ЄСВ від 08.07. 2010 р. № 2464). Як зазначалось, у студента трудового договору з навчальним закладом немає, трудова книжка навчальним закладом на студентів-очників не заводиться;
- прямо про те, що робота за трудовим договором у осіб, які навчаються на денній формі, не є сумісництвом зазначається в п. 14 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 р. № 13 (знайти можна тут);
- зі згаданим рішенням ВСУ погоджується і Мінсоцполітики, наприклад, п. 8 листа Мінсоцполітики від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07 (далі – лист № 66). Є окремий лист по аспірантах – там логіка аналогічна (див. нижче).
► зобов’язання з ПДВ ► оформлення податкової накладної ► компенсація комуналки ► бухоблік орендних платежів
Виходить, що студента-заочника за сумісництвом слід оформляти виключно, якщо він ще десь працює і там є його основне місце роботи (є трудовий договір, заведена трудова книжка). Якщо ж студент тільки навчається на денній формі, то він сумісником бути не може. Єдиний варіант оформлення – завести трудову книжку як за основним місцем роботи.
☛ Навчання за денною формою не є роботою, а тому студент не може розглядатися через це як сумісник
Студент-очник і повний робочий час
Логічним після цього є той факт, що законодавство не містить обмежень щодо працевлаштування студента-очника на повний робочий час. Також наведемо нормативні акти:
- студенти мають право на трудову діяльність у позанавчальний час (пп. 3 ч. 1 ст. 62 Закону “Про вищу освіту” від 01.07.2014 р. № 1556). Виходить, що головне, щоб графік роботи не накладався на графік навчання студента;
- у тому ж п. 8 листа № 66 Мінсоцполітики зазначає, що у студентів є право у вільний від навчання час працювати на загальних підставах за трудовим договором. Так як дану роботу не розглядають як сумісництво, то на неї не поширюються ніякі обмеження щодо повноти робочого часу, лист зазначає про загальність підстав оформлення таких осіб.
Щодо позанавчального часу: нормативні документи не містять ніде вимог, що студент має роботодавцю надати графік свого навчання. Таким чином, роботодавець не відповідає за співпадання графіків навчання і не зобов’язаний його узгоджувати. Студент може працювати на неповний робочий час, щоб суміщати графік і може працювати на повний робочий час, якщо встигає. Крім того, навчальні заклади мають право надавати студентам індивідуальний графік відвідування (як правило, необхідні заява студента, а також довідка від роботодавця). Дане право закріплюється зазвичай у внутрішніх нормативних актах університетів, коледжів.
☛ Ніяких заборон щодо повного робочого часу для студентів-очників немає
Отримання стипендії студентом також не є підставою для позбавлення його можливості працювати повний робочий час, так як стипендія ≠ зарплата. Стипендія – це матеріальне забезпечення, засіб заохочення, крім того, є соціальні стипендії, що надаються сиротам та іншим категоріям. Також сам факт роботи студента не позбавляє його права на стипендію (інша справа, що він може просто не встигати з навчанням і позбутися стипендії через це).
Працюючий студент-очник і його трудові права
Щодо прав працюючих студентів, то тут, по-перше, вони такі ж як і в інших працівників. Єдине, що у студентів-очників випадає право на додаткову відпустку у зв’язку з навчанням, так як за ч. 2 ст. 15 Закону про відпустки від 15.11.1996 р. № № 504 (далі – Закон про відпустки) на таку відпустку мають право тільки студенти заочної та вечірньої форм навчання. По-друге, додаткові права мають студенти віком до 18 років, але не тому, що вони студенти, а тому що неповнолітні. У таких студентів такі ж права, як у інших неповнолітніх працівників.
☛ Неповнолітній студент має право піти у відпустку з першого дня роботи
Розглянем ці права детальніше:
Працюючий студент і його трудова книжка
Тепер щодо трудової книжки студентів. Якщо студент ніде не працював, то:
- доведеться відкрити на нього трудову книжку (відкривається якщо студент працює більше 5 днів, п. 8 Листа № 66). ВНЗ відкривати трудову книжку не може, якщо звичайно студент там не відпрацьовує, наприклад, лаборантом;
- якщо студент забажає, то треба буде внести запис про навчання у виші (п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, Наказ Мінпраці від 29.07.93 № 58).
З приводу остатнього, то запис до трудової книжки про час навчання має йти уже після запису про прийняття на роботу (лист Мінсоцполітики від 04.09.2013 р. № 697/021/106-13). Першим, ні, тому що навчання – це не робота. Однак, якщо студент ще не закінчив внз і не має жодного диплому, наприклад, молодшого бакалавра, бакалавра, то вносити такий запис про навчання не потрібно, так як немає підтверджувальних документів.
Допомогу новоприйнятому працівникові, незалежно від її виду, обчислюйте відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення). Щоб розрахувати суму допомоги, помножте середньоденний заробіток на...
Взяти студента на роботу лише на час канікул?
Так теж можна і звертаємо увагу, що такого студента можна оформити не на звичайний, а на строковий трудовий договір. Здійснити це можна зазначивши строк, на який приймається студент на роботу в наказі про прийняття на роботу, про ознайомлення з яким пізніше розписується студент. Це дає можливість звільнити студента по на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП – на підставі спливу строку трудового договору і без заяви працівника. До речі, таким чином, можна обійти норму про випробувальний період для неповнолітніх. Але тут треба звернути увагу, що:
- трудова книжка заповнюється у звичайному порядку. Писати туди, що це була строкова робота не потрібно (лист Мінпраці від 29.05.2007 р. № 126/13/133-07);
- студенту має бути або надана перед звільненням відпустка напрацьована за період роботи або виплачена компенсація відпустки.
Працюючий студент і оподаткування його зарплати
Оплата праці студентів звичайна й має такі ж гарантії, як і в інших працівників. Мінімальна зарплата має дотримуватися (4173 грн – 2019 рік). Однак, щодо оподаткування ПДФО у студентів є право на підвищену ПСП (150%). У 2019 році це 1440,75 грн за умови, що їх зарплата за місяць не перевищує 2690 грн (це можливо, наприклад, при неповному робочому часі). Дане право встановлено пп. “г” пп. 169.1.3 ПК. Однак, є одна умова: він не має отримувати доходів у вигляді стипендії чи грошового забезпечення з державного бюджету. Якщо студент отримує приватну стипендію (недержавну), то тоді право існує.
Працюючі аспіранти, докторанти – а як з ними?
Щодо аспірантів (у медзакладах – це ординатори), а також докторантів. На них поширюється усе те, що було викладено стосовно студентів і вони можуть працювати і не тільки за сумісництвом, але й на повний робочий день. Однак, проблема в тому, що чомусь за усталеною практикою вишів відбирають у них трудові книжки (!). Звертаємо увагу на існуючий лист Мінсоцполітики (якраз по аспірантах) від 08.11.2010 р. № 214/06/187-10. Трудова книжка аспіранта має бути у роботодавця, а не у вишах, і аспірантура (докторантура) – це навчання, а не робота.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
Зміст статті:
