Можливість отримати невідкладну медичну допомогу може бути забезпечена тільки безперервністю роботи відповідних закладів охорони здоров’я. Медики працюють 24 години на добу і хтось та має працювати у загальні для всіх вихідні, святкові та неробочі дні. Яким чином має оплачуватися така нелегка праця мова піде в сьогоднішньому огляді.
Вища школа Головбуха рятує бухгалтерів КНП
Змінний графік лікарів та його особливості
24-годинний і щоденний режим роботи медзакладу може бути забезпечений тільки через змінний робочий графік. Замість звичного 5-денного робочого тижня такі установи, у тому числі медзаклади-КНП, можуть впроваджувати позмінний режим роботи працівників. Однак усі норми КЗпП, які спрямовані на захист прав працівників, мають бути при цьому збережені, хоча й зі своїми нюансами. А нюанси тут суттєві і вони такі:
- різна норма тривалості робочого тижня. Так, для більшості медичних працівників тривалість робочого тижня становить 38.5 годин на тиждень (п. 1 наказу МОЗ від 25.05.2006 р. № 319, далі – Наказ № 319). Також є ще група медиків з 33-годинним (амбулаторно-поліклінічні заклади, п. 1.2 Наказу № 319) та 40-годинним робочим тижнем (молодші медсестри, сестри-господарки, керівники медзакладів та їхні заступники, п. 1.3 Наказу № 319);
- неможливість дотримання кожного тижня норми робочого часу. Через це норма контролюється не за тиждень, а за певний обліковий період, який прописується у колективному договорі (п. 6 Методрекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, наказ Мінпраці та Мінсоцполітики від 19.04.2006 р. № 138, далі – Методрекомендації № 138). Ним може бути місяць, декада, квартал і навіть півріччя, рік. Хоча зазвичай використовують місяць, адже зарплата нараховується щомісяця;
- перепрацювання (перевищення норми) – звичайне явище. Воно має оплачуватися;
Увага: у більшості медпрацівників скорочений робочий тиждень (33 год, 38.5 год), але є і з повним тижнем 40 год.
Однак в умовах воєнного стану для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, зокрема в сфері забезпечення життєдіяльності населення, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена (ч. 2 ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136, далі – Закону № 2136):
- у яких за звичайних умов скорочений робочий час – до 40 годин на тиждень;
- зі стандартним робочим часом (40 год) – до 60 год на тиждень.
Детальна інформація про порядок встановлення змінного графіка роботи знаходиться у Методрекомендаціях № 138. При цьому перелік посад з ненормованим робочим днем має бути прописаний у колективному договорі.
Увага: змінний графік роботи допускає різну тривалість роботи впродовж тижня –вона може бути як більше, так і менше норми.
Обмеження щодо нічних змін лікарів
При складання змінного графіка врахуйте, що не всіх працівників можна ставити на роботу у нічні зміни (ст. 176 КЗпП, п. 15 Методрекомендацій № 138). Так, за звичайних умов заборонений нічний час роботи для:
- вагітних дітей і жінок з дітьми до 3-х років;
- працівників молодших 18 років.
Щодо осіб з інвалідністю можна ставити на роботу у нічний час тільки за умови їхньої згоди та відсутності медичних показань (п. 16 Методрекомендацій № 138).
Однак в умовах воєнного стану дані обмеження дещо не такі жорсткі. Заборона на роботу у нічний час залишається для (ч. 1 ст. 8 Закону № 2136):
- вагітних дітей і жінок з дітьми до 1 року;
- осіб з інвалідністю, яким за методичними рекомендаціями протипоказана така робота.
Увага: нічний час – це з 22.00 до 06.00. Жінки, які вагітні або мають дітей до 3-х років, працювати у цей час не повинні.
Облік робочого часу лікарів за змінного графіка роботи
Тепер детальніше про облік робочого часу за змінного графіка. До речі, він називається ще й підсумованим обліком робочого часу. Його особливості такі:
- обліковий період (іншими словами, – період контролю норми) – як правило, місяць. Можна й квартал, але це слід визначити внутрішніми документами медзакладу;
- працівникам, які мають скорочену тривалість робочого тижня, норма роботи у нічну зміну (час 22.00 – 06.00) НЕ скорочується (абз. 1 ст. 54 КЗпП). Наприклад, це працівники з 33-годинним і 38,5-годинним робочим тижнем. Однак для 40-годинників треба скорочувати на 1 год
- (абз. 1 ст. 54 КЗпП; виняток – період воєнного стану, ч. 2 ст. 8 Закону № 2136);
- тривалість роботи протягом дня – до 12 год робочого часу за зміну (п. 4 Методрекомендацій № 138). Однак це лише рекомендація. Дана цифра має бути погоджена з профспілкою. Прямої заборони встановлювати 12-годинну або 24-годинну зміну немає, але є застереження щодо необхідності врахування стану здоров’я та вікових особливостей працівників (лист Інституту медицини праці у відповідь на запит Мінпраці від 27.05.2003 р. № 11/392, про це у листі Мінсоцполітики від 30.11.2012 р. № 463/13/116-62);
- робота у нічний час позначається у табелі обліку робочого часу кодом «РН» (04);
- надурочні години визначаються в кінці облікового періоду;
- окремо рахують роботу у святкові, неробочі дні, вихідні, якщо вона відбулася у ті дні, коли працівник мав мати вихідний
- (щодо святково-неробочих днів є виняток – період дії воєнного стану, ч. 6 ст. 6 Закону № 2136);
- надурочні години роботи мають бути не більше 4 год протягом 2-х днів підряд і не більше 120 годин на рік на працівника (ст. 65 КЗпП, а також див. п. 13 Методрекомендацій № 138; виняток – період дії воєнного стану, ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).
При цьому розрахунок надурочних годин і норми за обліковий період здійснюється так:
- надурочні години = фактично відпрацьовані години за місяць/квартал (беруться з табелю обліку робочого часу) – кількість годин за місяць/квартал за розрахунковою нормою;
- розрахункова норма = нормативна кількість робочих годин за місяць/квартал – робочі години, які невідпрацьовані працівником з поважних причин (відпустка, тимчасова втрата працездатності, відгул, виконання державних і громадських обов’язків (ч. 3 п. 12 Методрекомендацій № 138).
Наприклад, маємо таку ситуацію:
- норма робочого часу 158,4 год на місяць;
- невідпрацьовані дні через хворобу у даному місяці – 22 год;
- розрахункова норма за місяць = 136,4 (= 158,4 – 22).
Якщо працівник при цьому відпрацював 140,4 год, то вийде перевиконання норми 4 год (= 140,4 – 136,4).
Таким чином, не вважається надурочними годинами збільшена тривалість роботи в окремий день місяця/кварталу. Наприклад, працівник відпрацював не 8 годин зміну, а 9 годин. Це не буде понадурочна година, так як все рахується у кінці облікового періоду (місяця/кварталу) у загальному підсумку. До кінця місяця/кварталу сказати про загальну кількість надурочних годин неможливо.
Увага: понаднормові години рахуються в кінці облікового періоду. Зазвичай це кінець місяця.
Всі вищенаведені кроки необхідні, аби бухгалтер міг нарахувати доплату за нічні, святкові та понаднормові години.
Як визначити зарплату завідуючого відділення? Чи буде порушенням ставка лікаря 7200 грн і ставка середнього медичного персоналу 5600 при за встановлених мінімальних зарплатних рівнів 20 000 та 13 500 грн?
Розрахунок місячної норми за змінного робочого графіка
У складеному графіку, який використовується як план, загальна кількість годин за обліковий період має дорівнювати нормі і враховувати роботу у святкові й неробочі дні (п. 6 Методрекомендацій № 138). Однак допускається все ж таки відхилення у межах 120 год на рік та наявність понаднормових годин навіть у плані, якщо неможливо скласти унормований робочий графік (п. 13 Методрекомендацій № 138).
Увага: 120 годин – максимальна кількість надурочних годин на рік.
Місячна норма рахується за такими правилами (п. 12 Методрекомендацій № 138):
- вважається, що медзаклад умовно має 6-денний робочий тиждень;
- робочий дань напередодні святкових і неробочих днів скорочується на 1 годину (ч. 1 ст. 53 КЗпП). Однак під час воєнного стану святково-неробочих днів немає.
Увага: при розрахунку норми для змінного графіка робочий тиждень вважається 6-денним.
Однак допускається й використання норми за стандартним 5-денним робочим тижнем за умови погодження цього у колективному договорі (ч. 2 п. 12 Методрекомендацій № 138). Використання 6-денного або 5-денного робочого тижня за місяць може дати різницю у декілька днів. Причинною тут є різна кількість скорочених днів перед святковими/неробочими днями, наприклад суботи перед Великоднем, Трійцею тощо, які випадають з розрахунку при 5-денному робочому тижні. Наприклад, такий день матиме не 5 год, а 4 год. При цьому скорочення норми часу для робочих днів перед святковими/неробочими днями здійснюється лише для 40-годинного робочого тижня. Так як у більшості медпрацівників робочий тиждень скорочений, то різниця між 5-денним і 6-денним тижнем мінімальна.
Увага: при плануванні змінних графіків можна норми часу як для 5-денного, так і 6-денного робочого тижня. Перший варіант – простіший, а другий – рекомендований Мінсоцполітики.
📌Чи збільшувати оклад директора?
📌Чи збільшувати оклади медикам?
📌Як забезпечити диференціацію в оплаті праці?
📌Чи допоможе місцевий бюджет?
Оплата праці лікаря за змінного робочого графіка
Тепер детальніше про особливості оплати праці за змінного робочого часу у медиків. Зазначимо, що деякі додаткові підвищені вимоги висуває наказ МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі – Умови № 308). Більшість КНП, по-суті, переписали колишні колективні договори, які мали враховувати Угоду № 308, тому них це теж стосується. Зазирнемо до таблиці нижче:
| ОСОБЛИВОСТІ ОПЛАТИ НІЧНИХ, СВЯТКОВИХ, ВИХІДНИХ І ПОНАДНОРМОВИХ ГОДИН |
| Вид роботи | Категорія працівників медзакладів, які отримують підвищену оплату праці | Доплата | Зарахування доплати до мінімальної зарплати (МЗП)* | Нормативний документ |
| робота у нічні часи | працівники, у т.ч. водії санітарних автомобілів | +35% годинної тарифної ставки | ні, ця доплата нараховується понад МЗП | пп. 3.2.1 Умов № 308 |
| працівники екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, у т.ч. водіям санітарних автомобілів, працівники відділень анестезіології та інтенсивної терапії, для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях | +50% годинної тарифної ставки | пп. 3.2.2 Умов № 308 |
| робота у святкові і неробочі дні** | всі, за умови, що це не є робочим днем за їх графіком. Якщо це робочий день за графіком, то він оплачується у загальному порядку (у межах окладу) | так, подвійна годинна ставка понад оклад | так, дана виплата входить у МЗП | ст. 107 КЗпП |
| робота у вихідні дні** | так, подвійна годинна ставка понад оклад або інший день відпочинку | ст. 72 КЗпП |
| понаднормові години | всі працівники | так, подвійна годинна ставка*** | ні, ця доплата нараховується понад МЗП | ч. 1 ст. 106 КЗпП |
| * згідно ст. 31 Закону про оплату праці робота в нічний і надурочний час не включається до МЗП й нараховується понад МЗП, тобто ці доплати не беруть участь у розрахунку доплати до мінімальної зарплати (див. також лист Мінсоцполітики від 21.08.2017 р. № 2231/0/101-17); ** додатково працівник може отримати інший день відпочинку, який не оплачується. Подвійна оплата при цьому зберігається (див. лист Мінпраці та соцполітики від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09, а також ст. 107 КЗпП). Однак це не стосується роботи у вихідні дні – для них діє правило «або оплата у подвійному розмірі, або інший день відпочинку»; *** надавати вихідний день (відгул) взамін оплати надурочних годин заборонено (ч. 4 ст. 106 КЗпП). |
Додамо також, що якщо працівник був у нічній зміні у святковий день, то доплата за нічні не задвоюється (лист Мінсоцполітики від 11.07.2018 р. № 1217/0/101-18/28). У такому разі працівнику:
Приклад 1. Так як у 2023 році діє воєнний стан і святково-неробочих днів немає, то приклад наведемо для 2020 року, щоб показати, як уникнути задвоєння оплати роботи у святковий день.
Лікар, який працює в анестезіології з окладом 8000 грн відпрацював у квітні 2020 року 180 годин за норми для 38,5-годинного робочого тижня 161,7 годин на місяць. У святковий день, який мав бути його вихідним за графіком, – Великдень (19 квітня 2020 р.) – відпрацював 16 годин, з них 8 годин в нічний час. У відпустці чи на лікарняних у цьому місяці він не був, інакше – на них треба було б зменшити норму. За нічні за колективним договором встановлена доплата 50%.
Зверніть увагу, що при розрахунку норми робочого часу за квітень 2023 року у даному разі роботу у святковий день (16 год) слід включити до норми годин за даний місяць (п. 11 Методрекомендацій № 138). Однак при розрахунку надурочних ці 16 год слід не враховувати. Причина в тому, що і надурочні, і робота у святковий/неробочий день оплачуються у подвійному розмірі. Отже, слід відняти аби не було задвоєння суми оплати (також п. 11 Методрекомендацій № 138).
Увага: 120 годин – максимальна кількість надурочних годин на рік.
Наведемо розрахунки:
- годинна ставка = 8000/161,7 = 49,47 грн;
- надурочні години = (180 –16) – 154 = 10 год (16 год роботи у святковий день не враховується, так як вона оплачена у подвійному розмірі, п. 11 Методрекомендацій № 138);
- за окладом нараховано: 8000 грн;
- нараховано доплату за надурочні години: 10×2×49,47 = 989,40 грн;
- нараховано оплату роботи у святковий день: 16×49,47 = 791,52 грн;
- нараховано нічні: 8×49,47×0,5 = 197,88 грн;
- всього нарахована зарплата: 8000 + 989,40 + 791,52 + 197,88 = 9978,80 грн.
Приклад 2 (без святкових днів). За аналогічної ситуації у квітні 2023 році (Великдень 16 квітня 2023, але не святковий з причини воєнного стану) розрахунок буде дещо іншим:
- годинна ставка = 8000/154 = 51,95 грн (154 – норма робочого часу для квітня 2023);
- надурочні години = 180 – 154 = 26 год;
- за окладом нараховано: 8000 грн;
- нараховано доплату за надурочні години: 26×2×51,95 = 2701,40 грн;
- нараховано нічні: 8×51,95×0,5 = 207,80 грн;
- всього нарахована зарплата: 8000 + 2701,40 + 207,80 = 10909,20 грн.
