Наразі існує 4 групи єдиного податку, з яких для IT-підприємців підходять групи 2 і 3. Здебільшого айтішники «сидять» на 3 групі. Уже років 2 обговорють створення 5 групи спеціально для айтішників або стартапів. То чи буде вона у 2021 році? Яке оподаткування для неї обговорюється?
ІСНУЮЧЕ ОПОДАТКУВАНН IT-СФЕРИ
Спершу декілька слів про те, що зараз за ситуація в оподаткуванні IT. Здебільшого програмісти реєструються як фізособи-підприємці на 3 групі. Пояснимо, чому саме ця група єдиного податку.
На групі 3 єдиного податку за умови, що програміст не реєструється платником ПДВ, що йому, скоріше за все, непотрібно, він сплачує:
- 5% від доходу – єдиний податок. ПДВ за такої ставки не сплачується взагалі;
- 1320 грн/місяць / 1430 грн/місяць – мінімальний ЄСВ у січні-листопаді 2021/грудні 2021 (у 2020 році був 1039,06 грн/1100 грн у січні-серпні/вересні-грудні).
⚡️ ЧИ ВРЯТУЮТЬ БІЗНЕС АНТИКРИЗОВІ ЗАКОНИ ⚡️
Максимальне обмеження по доходу для даної групи у 2021 році 7002000 грн (у 2020 році був – 7 млн грн). Це 1167 мінімальних зарплат на 01.01. Цілком достатньо для “айтішника”.
Щодо ПДВ, то постачання програмних продуктів звільнено від оподаткування ПДВ до 1 січня 2023 року (див. п. 26-1 підрозд. 2 ПКУ). Щоправда обираючи групу 3 й ставку 5% “айтішники” не сплачували б його й без цього звільнення.
Чому саме групі 3 віддають перевагу “айтішники”?
Для порівняння, на загальній системі оподаткування і ставка податку була б вищою (18% ПДФО + 1,5% військовий збір) і ЄСВ сплачувався б з усього чистого оподатковуваного доходу. Останній – це різниця між доходами й витратами, але у “айтішників” вони практично нульові. Хіба що оренда офісу, якщо вона є. Виходить, що ці всі 19,5% (18%+1,5%) сплачуються теж з доходу.
Щодо інших груп єдиного податку, то вони “айтішникам” просто не підходять:
- 1 група – це ринкова торгівля;
- 2 група – можлива, лише якщо “айтішник” надає послуги платникам єдиного податку. Не підходить тим, хто надає послуги зарубіжним замовникам, тобто нерезидентам. Але може підійти для тих, хто працює “під іншого” суб’єкта даної галузі (фізособу/юрособу), який бере на себе основне замовлення й перебуває на 3-й групі;
- 4 група – сільськогосподарська.
Законодавець ухвалив зміни до ПКУ. Більшість із них відверто нас потішила: оподаткування прибутку КІК відстрочили на рік, ділову мету конкретизували для певних операцій і також перенесли. Які ж підводні камені чекають у Законі?
Якщо ж “айтішника” працевлаштувати у певній компанії (юрособі) офіційно, то тоді по ньому треба сплачувати зарплатні податки:
- ПДФО 18% + військовий збір 1,5%;
- ЄСВ 22% від зарплати.
Для порівняння – 30000 грн (близько 1000$) у січні 2021 року обійдеться за двох варіантів:
Чому “айтішник” обирає групу 3: |
Варіант 1 – трудові відносини (зарплата) | Варіант 2 – підприємець групи 3 ЄП (підприємницький дохід) |
- ПДФО = 30000×0,18 = 5400 грн;
- Військовий збір = 30000×0,015 = 450 грн;
- ЄСВ = 30000×0,22 = 6600 грн
Всього: 12450 грн (!). Роботодавцю обійшовся: 30000 + 6600 = 36600 грн (ЄСВ – це витрати роботодавця). Це він обійдеться роботодавцю, але “на руки” отримає лише 30000 – 5400 – 450 = 24150 грн (!). | ЄП = 30000×0,05 = 1500 грн. ЄСВ = 1320 грн. Всього: 2820 грн. У “айтішника” залишається “чистих” 27180 грн. Також він “дешевше” обійшовся замовнику його послуг у порівнянні з офіційним працевлаштуванням: 30000 грн, а не 36600 грн. |
Отже, IT сектору інших варіантів у спрощеній системі оподаткування окрім групи 3 єдиного податку (в окремих випадках, – групи 2) не залишається. Дана група не має обмежень щодо замовників – вони можуть бути на будь-якій системі оподаткування. Це найбільш вигідний і прийнятний для більшості варіант. Щодо офіційного працевлаштування, то у таблиці вище наглядно продемонстровано, чому це нікому не вигідно – ні фахівцю, ні замовнику послуг.
Увага: 5% від доходу та мінімальний і фіксований ЄСВ – звичайно це значно краще, ніж 18% ПДФО + 1,5% військовий збір + ЄСВ чистого оподатковуваного доходу або з зарплати
Навіщо для IT змінювати оподаткування?
Якраз з небажанням “айтішників” офіційно працевлаштовуватись і пов’язані спроби законодавців перевести їх в особливу й створену спеціально для них групу єдиного податку. Причини офіційно такі:
- приховування трудових відносин. Багато програмістів, будучи оформленими як ФОП і виконуючи роботи за цивільно-правовими договорами (ЦПД), фактично ходять за певним робочим графіком в офіс і працюють там. Щоправда, у 2020 році через пандемію COVID-19 багато з них стали працювати віддалено;
- ризик штрафу за приховування трудових відносин. Зрозуміло, що описана ситуація не може не зацікавити Держпраці да податківців, які можуть перекваліфікувати такі відносини з ЦПД на трудові та накласти штраф за неоформлення трудових відносин. Зараз він складає (ст. 265 КЗпП – 10 мінімальних зарплат у січні 2021 – 60000 грн);
- відсутність деяких офіційних трудових привілеїв, які є тільки при оформленні за трудовим договором. Це лікарняні, відпускні, гарантовані виплати зарплати щомісяця, наявність авансу з заробітної плати (виплата зарплати мінімум 2 рази на місяць). Звичайно, що це все відносно і навіть ФОП мають право на лікарняний, але у цілому права за трудовими договорами більші, ніж за ЦПД.
Звідси ключова ідея 5 групи платників єдиного податку – дозволити такій групі не оформляти трудові відносини в обмін на збільшення податків.
Уряд розробив антикризові програми підтримки людей та бізнесу, якщо карантин в Україні посилять. Вони мають допомогти підприємствам і підприємцям подолати наслідки другої хвилі жорсткого карантину. Чи ліберальні нові зміни та яка з них користь бізнесу? Нумо розбиратися!
ІСНУЮЧІ ІДЕЇ ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ IT-CФЕРИ
Озвучувалися два можливих варіанти оподаткування IT-сфери:
- єдиний податок 5 група (проект відкликали, але час від часу дану ідею оговорюють);
- податок з виручки (пропозиція Мінцифри). У початковій версії це не розглядається як окрема група єдиного податку, але за своєю суттю близько до неї.
Увага: Перша ідея 5 групи єдиного податку – IT-група
Особливістю останньої ідеї з боку Мінцифри є наступне:
- виділити юрособу, яка сплачує податок з виручки 7% та має право здійснювати ЗЕД. При цьому компанія має відповідати наступним умовам: кількість співробітників більше 10, частка експорту у прибутку — більше 75%, частка зарплатного фонду у собівартості — більше 75%, середня зарплатня — не менше 5 мінімальних ЗП (30000 грн – у січні 2021 року);
- виділити працюючих на неї осіб зі сфери IT, яким ЗЕД заборонена. Компанія утримує з них 1,5% військового збору з їх доходу та сплачує по кожному 2 мінімальних ЄСВ. Судячи з презентації Мінцифри такі особи будуть працівниками IT-компанії за трудовим договором, але ПДФО 0%, військовим збором та подвійним мінімальним ЄСВ, які сплачуються компанією за них як податковим агентом. Тобто ніяких податкових декларацій таким особам подавати буде не треба.
Виходить, що пропозиція Мінцифри – це не зовсім 5 група єдиного податку. Це певна нова спеціальна система оподаткування для IT-сфери. Порівняння існуючих проектів та нинішньої ситуації – у таблиці нижче.
Податки | ІСНУЮЧІ ПРОЕКТИ ОПОДАТКУВАННЯ IT-СФЕРИ | 3 група єдиного податку (існує зараз) |
Варіант 1 (єдиний податок 5 група) | Варіант 2 (податок з виручки) |
Єдиний податок | 5% з доходу (за 5 років довести до 10%, + 1% щороку) | – | 5% з доходу (неплатник ПДВ) |
Податок з виручки* | – | 4% з доходу (зі збільшенням до 7%, +1% щороку) – платить компанія | – |
ПДВ | – | – | – |
ЄСВ | База – 2 МЗП** (2640 грн/місяць) | База – 2 МЗП** (2640 грн/місяць) (сплачує компанія з кожної особи, яка на неї працює) | 1320 грн/січень-листопад 2021 (база нарахування – 1 МЗП**) |
ПДФО | – | – | – |
Військовий збір | 1.5% | 1.5% | – |
Обмеження | Дохід до 7,5 млн грн/рік | Право на ЗЕД має тільки компанія-юрособа. Працюючи на неї особам – ЗЕД заборонена. | Дохід 7 млн грн/рік |
Джерело | законопроект № 10094 (уже відкликаний) | Лише презентація Мінцифри, навіть не було створено проєкту змін до ПКУ | п. 291.4 ПКУ |
Час появи проекту | Лютий 2019 | Січень 2020 | Існуюча система |
* дохід і виручка – це одне й те саме. Єдиний податок, по-суті, сплачується теж з виручки; ** МЗП – мінімальна заробітна плата, для 2021 року = 6000 грн (січень-листопад)/6500 грн (грудень); *** ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність. |
Чому саме урядовці вирішили вводити, по-суті, новий податок і спеціальну систему оподаткування – податок з виручки – зараз незрозуміло. Крім того, виручка та дохід на єдиному податку – це одне й те саме. Як би там не було, але навіть проєкт змін до ПКУ створений не був і станом на грудень 2020 року усі ці проєкти залишаються лише обговорюваними ідеями.
Проблеми IT-групи єдиного податку
Проблема єдина – багато фахівців з IT-сфери розцінюють такі зміни як погіршення податкових умов. Крім того, виникає чимало технічних питань. Наприклад, чи дозволено ФОП з 5 групи займатися іншою діяльністю, ніж IT тощо.
Наводимо приклади існуючи проблем, які може створити 5 група:
- “айтішник” може зареєструвати на себе ще й інший код виду діяльності з КВЕД, наприклад надання послуг перекладу й тоді він формально може продовжувати на 3-й групі;
- складно довести факт перебування у трудових відносинах у галузі, де більшість можуть почати працювати дистанційно, зустрічаючись тільки для обговорення важливих питань. COVID-19 підштовхнув загострив дане питання. Постає питання: куди має прийти інспектор з Держпраці, аби довести факт трудових відносин? Додому до такого фахівця чи в коворкінг, який він винаймає? Вочевидь, малі IT-групи з легкістю обійдуть ці всі перевірки від Держпраці й продовжать перебувати на 3-й групі;
- “айтішники” взагалі можуть мігрувати в інші країни: Польщу, Чехію, Італію, або й подалі, наприклад, у Таїланд. Остання країна названа невипадково – вона взимку користується популярністю у фахівців даної сфери, які працюють віддалено. Пандемія теж рано чи пізно скінчиться.
Виходить, що створення 5 групи нічого ні державі, ні галузі не дасть і більшість “айтішників” дану проблему з легкістю обійдуть.
Для довідки: коворкінг – це найманий офіс-центр для дистанційної роботи. Аби не сидіти вдома “айтішники” можуть наймати собі робоче місце у такому центрі, де вони забезпечуються комфортними умовами, кавою та печивом, а також можливістю спілкуватися з однодумцями.
ЩЕ ОДНА ІДЕЯ 5 ГРУПИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ – “СТАРТАП-ГРУПА”
Зазначимо, що існує ще один проект 5 групи єдиного податку – законопроект № 2615, який був запропонований у кінці грудня 2019 року. Однак, він стосується не IT-сфери, а стартапів – це новостворені підприємства. Ніяких вимог щодо приналежності таких підприємство до певної сфери діяльності та інновацій проект не висуває.
Якщо не проведете обов’язкового аудиту річної фінзвітності або проведете його несвоєчасно чи залучите «неправильних» аудиторів, доведеться сплатити штраф.
Увага: Друга ідея 5 групи єдиного податку – стартап-група – стосується не тільки IT, а в цілому всіх новостворених підприємств незалежно від сфери діяльності
По стартап-групі єдиного податку пропонуються наступні умови:
- єдиний податок – 0%;
- ЄСВ – неплатники;
- РРО (касовий апарат) – обов’язковий;
- термін можливого перебування на 5 групі (пільговий період) – 9 місяців;
- обмеження доходу – 300 тис. грн за 9 місяців пільгового періоду;
- звітний період – квартал.
Даний проект поки що не відкликаний і досі перебуває на розгляді у ВР.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
