Виручка впала і у підприємства немає грошей на зарплату. Тож роботодавці шукають відповідь на питання: чи можна поставити на «паузу» розрахунок по зарплаті? Не рекомендуємо. Це може коштувати вам штрафу, а ще доведеться виплатити працівникам компенсацію. Чим ще небезпечна затримка виплати зарплати та де вдасться зекономити?
⚡️ ЗРАЗКИ ЗАРПЛАТНИХ ВІДОМОСТЕЙ, ЩО ВБЕРЕЖУТЬ ВІД ШТРАФІВ ⚡️Роботодавець має виплачувати заробітну плату своїм працівникам регулярно в робочі дні в строки, визначені у колективному договорі (ст. 115 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Причому не рідше ніж двічі на місяць та з інтервалом не більш як 16 календарних днів. І ще: не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який виплачуєте дохід. Такі правила встановлює і КЗпП, і стаття 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі – Закон № 108). Ці вимоги стосуються всіх роботодавців: як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців.
Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний, святковий або неробочий день, виплатіть її напередодні.
Увага: своєчасність і обсяги виплати зарплати працівникам не можна ставити у залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Навіть якщо працівники дадуть письмову згоду отримувати заробітну раз у місяць або в неповному обсязі, це не звільняє роботодавця від обов’язку розраховуватись із працівниками двічі на місяць у повному обсязі. Жодних поблажок ні через карантин, ні через будь-який інший форс-мажор. Виплачуйте зарплату двічі на місяць навіть у період простою.
Тож якщо порушите ці правила, доведеться додатково шукати гроші на сплату штрафів. А ще – компенсацію працівникові частини заробітку, якщо затримуєте виплату зарплати на один і більше календарних місяців (ст. 34 Закону № 108).
Скільки доведеться заплатити як компенсацію за затримку виплати зарплати
Почнемо із того, хто повинен виплачувати компенсацію. Це підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання. Однак вважаємо, що цей перелік включає із фізосіб-підприємців. Адже у всіх працівників права одинакові, незалежно від статусу роботодавця.
Компенсацію нараховуйте, якщо між місяцем нарахування зарплати і датою її виплати минув місяць. Якщо ви затримали виплату на декілька днів, але виплатили заробіток в місяці, наступному за місяцем її нарахування, то компенсацію нараховувати не потрібно.
Порядок, за яким громадянам компенсують втрату частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затверджує постанова КМУ від 21.02.2001 № 159 (далі — Порядок № 159). Його застосовують, якщо порушують встановлені терміни виплати грошових доходів, зокрема заробітної плати, у т. ч. з вини власника або уповноваженого ним органу.
Увага: компенсаційні виплати — це грошові виплати понад заробітну плату.
Як розрахувати суму компенсації
1. Беремо суму нарахованої ( «брудної»), але не виплаченої заробітної плати за відповідний місяць.
2. Утримуємо з неї суму обов’язкових платежів (18 % ПДФО та 1,5 % військовий збір);
3. Множимо «чисту» суму зарплати на індекс споживчих цін (далі - ІСЦ).
ІСЦ для визначення суми компенсації розраховується таким чином: перемножуються місячні індекси споживчих цін, що публікуються Держкомстатом, за весь період невиплати заробітної плати, а саме: з місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати, по місяць, що передує виплаті заборгованості (включно).
Припустимо, що підприємство затримало працівникові зарплату за березень 2020 року і виплачує її у червні 2020-го. Сума заборгованості — 10 000 грн.
Сума зарплати «на руки» становить: 10 000 грн – (10000 грн × 18 %) – (10000 грн ×1,5%) = 8050 грн.
ІСЦ дорівнює: 1,008 × 1,008 × 100 = 101,6064 ( умовно, у травні ІСЦ – 108)
Розрахуємо суму компенсації: 8050 грн × (101,6064 – 100) ÷ 100 = 129,32 грн.
Зауважимо, що сума компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату відноситься до фонду оплати праці (пп. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Тому порядок її оподаткування нічим не відрізняється від порядку оподаткування заробітної плати.
Тож підприємство, що виплачує компенсацію за затримку зарплати працівникові, має утримати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставкою 18% (п. 167.1 Податкового кодексу України; ПК) і сплатити (перерахувати) його до бюджету під час виплати такого доходу. Також із суми компенсації утримуйте військовий збір за ставкою 1,5%. Така виплата є об’єктом для нарахування ЄСВ.
Чи можна віднести компенсацію зарплати на витрати
Так, у бухобліку компенсаційні виплати з оплати праці включають до складу витрат на оплату праці на підставі пункту 23 П(С) БО 16 «Витрати». Позаяк податок на прибуток обчислюють на основі бухгалтерського фінрезультату, сума компенсації впливає і на об’єкт оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПК). При цьому не виникає різниць.
Чи платити компенсацію, якщо зарплату затримали з вини банку
Так, платити. Компенсацію нараховують незалежно від того, з якої причини підприємство не змогло вчасно видати гроші — через свою «забудькуватість», через складну фінансову ситуацію або з вини проблемного банку. Щоправда, в останньому випадку до кримінальної відповідальності не притягнуть, адже провини роботодавця тут немає.
Штраф за затримку виплати зарплати 2020
Штрафи на роботодавців за несвоєчасну виплату чи невиплату заробітної плати в період карантину ніхто не відміняв. Тобто, як і раніше, роботодавців штрафуватимуть за таке порушення.
Якщо більше місяця не виплачуєте зарплату або виплачуєте не всю суму, сплатите:
- штраф 14 169 грн, тобто три мін зарплати згідно із статтею 265 КЗпП;
- адмінштраф - від 510 до 1700 грн за статтею 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України за перше порушення і від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн) за повторне порушення протягом року, якщо особу вже піддавали адміністративному стягненню або зарплату не виплатили вчасно неповнолітньому працівникові, вагітній жінці, одинокому батьку, матері чи особі, що їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.
Можливі наслідки за невиплату зарплати
За невиплату зарплати передбачено й кримінальну відповідальність. До неї можуть притягнути за безпідставну невиплату зарплати працівникам понад один місяць, якщо керівник підприємства, установи, організації або фізична особа — підприємець зробили це навмисно. Такі дії загрожують штрафом від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17 000 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 175 Кримінального кодексу України).
Якщо заробітну плату не виплачують працівникам внаслідок нецільового використання коштів, призначених для таких виплат, роботодавцеві загрожує штраф від 1000 до 1500 нмдг (від 17 000 до 25 500 грн). За таке порушення можливе обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
До речі, нардепи хочуть посилити відповідальність за порушення строків виплати працівникам зарплати. Зокрема:
- зобов’язати роботодавця одночасно з виплатою компенсації у зв’язку з порушенням строків виплати виплачувати працівникові пеню в розмірі 0,5% суми боргу за кожен календарний день такої затримки;
- надати працівникові право тимчасово припинити виконувати роботу в разі затримки виплати заробітної плати та інших сум, що йому належать, на строк більше ніж 7 календарних днів;
- позбавити посадових осіб права обіймати певні посади протягом трьох років у разі повторного порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплати її не в повному обсязі;
- звільнити від кримінальної відповідальності посадову особу в разі виплати у повному обсязі як заборгованої зарплати, так і відповідного відшкодування.
Такі пропозиції викладено у законопроєкті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати» від 25.03.2020 № 3264.
Компенсація за несвоєчасну виплату (затримку) зарплати
Затримаєте зарплату більше ніж на місяць і не виплатите працівникам компенсації — порушите закон. За це загрожує дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна відповідальність.
Де взяти гроші на зарплату
На час карантину Уряд запустив програму підтримки для малого та середнього бізнесу, який вимушений був скоротити робочий час та виплати працівникам. Центри зайнятості виплачуватимуть роботодавцям так звану допомогу по безробіттю. Ці кошти роботодавці мають використати для виплати заробітку працівникам, які втратили частину зарплати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено робочий час, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати.
Гроші виплачуватимуть роботодавцям на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Але за умови, якщо вони сплачували ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Тож якщо ви є суб’єктом малого чи середнього бізнесу, можете звернутись за допомогою до Центру зайнятості для виплати допомоги.
Спробуйте оптимізувати витрати. Подумайте, від чого можна тимчасово відмовитись. Наприклад:
- Відмовитись від оренду офісу. Як варіант можна переїхати в квартиру до засновників або ж перевести працівників на дистанційну роботу.
- Продати техніку – кавові машини, принтери, комп’ютери. Попросити працівників тимчасово попрацювати на своїй техніці.
- Подумати про оптимізацію штату. Почати з тих, хто ухиляється від роботи або безпосередньо не бере участі в зароблянні грошей.
- Віддати частину роботи на аутсорс. Бухгалтерія, юристи, продажу, маркетинг, розробка - це можна аутсорсити, виграючи як мінімум на податках.
У більшості випадків компаніям хтось винен гроші. Якщо суми невеликі, про них не дуже активно нагадують, а боржники не поспішають повертати. Нагадайте про себе і нагадуйте наполегливо. Як то кажуть, з миру по нитці
Як зменшити витрати на оплату праці
Оптимізація витрат на оплату праці: наведемо 4 методи зменшення «трудових» витрат:
1. Відмінити чи зменшити соцпакет. Коли питання стоїть про скорочення витрат, соцпакет ˗ зайва розкіш. Адже іноді відмова від нього дозволить зберегти робочі місця.
Під терміном «соцпакет» розуміють різні витрати. Це може бути оплата абонементу до спортзали, оренда житла, службовий транспорт, корпоративний зв’язок, харчування, медичне страхування працівників. Перед тим як приймати рішення, проаналізуйте значущість додаткових послуг для працівників, їх виробничу необхідність.
Звісно, наявність медичного страхування працівників підвищує рейтинг компанії на трудовому ринку. Тому можете не відміняти повністю цю послугу, а скоротити кількість застрахованих або ж скоротити перелік послуг за пакетом.
Щоб скасувати статті соцпакета або скоротити частину витрат, внесіть зміни в той документ, яким його встановили. Найпростіше змінити локальний нормативний акт, достатньо видати наказ керівника. Головне ознайомити з ним працівників під підпис. Якщо соцпакет затвердили колективним або трудовим договором, маєте внести до нього зміни.
Законодавство дозволяє вносити зміни до колективного договору протягом строку його дії. Однак лише з дотриманням такої умови: тільки за взаємною згодою сторін у порядку, визначеному колективним договором (ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII). Тому пропозицію про зміни надішліть представникам трудового колективу. Можете скористатись каналами електронного зв’язку. Якщо вашу пропозицію не погодять, скасовувати виплати не можна. Але можете запропонувати перенести їх терміни на період, коли робота компанії відновиться, і вона почне отримувати виручку.
Якщо не хочете зробити помилки, яких припустилися ваші колеги — прочитайте поради експертів. Вони допоможуть гідно і з найменшими втратами витримати інспектування Держпраці.
2. Знизити чи відмінити доплати. Обов’язкові доплати і надбавки скасувати не можна. Йдеться, зокрема, про понаднормові, доплату за роботу у нічний час, у вихідний (святковий чи неробочий день), за суміщення професій, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Їх мінімальні розміри визначає КЗпП. Менше платити не можна. Якщо на вашому підприємстві встановлено підвищені розміри цих обов’язкових доплат, їх можете знизити до мінімальних значень.
Необов’язкові доплати можна скасувати зовсім або встановити мораторій на їх виплату на певний період. Це доплати і надбавки за знання іноземних мов, наставництво, вислугу років, вчений ступінь тощо. Перш ніж скасувати доплати, перевірте, щоб зарплата виявилася не менше мінімальної.
3. Відмінити премії. Перш ніж знизити чи відмінити премію, перевірте чи не буде заробітна плата працівника після цього нижче за мінімальну зарплату. Інакше доведеться доплачувати працівникам, які виконають місячну норму праці (п. 3-1 Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР; далі – Закон № 108).
Поки підприємство не працює, воно не зобов’язано виплачувати премії за виробничі показники. Якщо ж підприємство продовжує працювати, але виручка значно знизилась, премію відмінити теж можна.
У Положенні про преміювання може бути встановлено право керівника підприємства одноосібно приймати рішення про позбавлення премій (зменшення їх розміру) або необхідність погоджувати такі рішення з профспілковим органом. Рішення про позбавлення (зменшення розміру) премії оформте наказом керівника з обов’язковим зазначенням конкретних обставин, що стали причиною депреміювання. Ознайомте працівників їх із наказом про внесення змін до Положення про оплату праці.
4. Знизити оклади. Зменшення розміру окладу - найболючіша і трудомістка процедура. Без згоди працівника не обійтися (ч. 4 ст. 97 КЗпП і ст. 22 Закону № 108).
Зменшення розміру оплати праці є зміною істотних умов праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Про зміну таких істотних умов працівника потрібно повідомити не пізніш як за 2 місяці. Таку ж вимогу містить стаття 103 КЗпП. За нею про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Важливо, що зміни істотних умов можуть відбуватися лише у зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 27.09.2012 № 10-1389/0/4-12 зазначив, що зміна істотних умов праці, зокрема зменшення заробітної плати, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, а не лише повідомлення працівника в установлений законом строк (постанова ВСУ від 04.07.2012 № 6-59цс12).
Під змінами в організації виробництва й праці слід розуміти раціоналізацію робочих місць, упровадження нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, упровадження передових методів, технологій тощо (п. 10 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9). Тож, як бачимо, фінансова криза і зниження продажів не підпадають під жодне із перелічених умов. Тож, щоб зменшити оклад має бути згода працівника.
У разі, якщо працівник не погоджується на зменшення посадового окладу, запропонуйте йому тимчасово перейти на іншу посаду з нижчим окладом. У випадку відмови працівника можете його звільнити. Якщо вирішили із працівником попрощатися, маєте виплатити йому вихідну допомогу в розмірі не менш як середньомісячний заробіток (ст. 44 КЗпП).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
