Виростили врожай, витратили гроші й сили на посівну. Хочете його зібрати – зась! Ваш врожай виявився під арештом або став забезпеченням виконання зобов’язання. І статися це може не обов’язково внаслідок вашої господарської необачності. Причиною може бути й рейдерська схема захоплення врожаю. Які існують рейдерські схеми арешту врожаю, та як з ними боротися у правовому полі – розповімо у консультації.
Як розпочати експортувати власну сільгосппродукцію⏩
Що таке арешт врожаю і яким він буває
У статті під поняттям “арешт врожаю” будемо розуміти всі можливі ситуації, коли агровиробник не може розпорядитися своїм власним врожаєм, зібрати й продати його. При цьому таке право набувають треті особи.
Під поняття арешту врожаю можна підвести одразу декілька ситуацій, коли врожай стає:
- забезпеченням позову щодо виконання зобов’язання боржника;
- речовим доказом у кримінальній справі;
- арештованим майном боржника у виконавчому провадженні.
Яким же чином відбувається арешт у цих ситуаціях?
Заблокована ПН — велика неприємність як для продавця сільгосппродукції, так і для її покупця. Щоб не втратити свій авторитет серед покупців і не довести підприємство до банкрутства, слід вжити оперативних заходів для розблокування ПН.
Опис схем арешту врожаю
Нижче наведено 3 популярні схеми рейдерських дій щодо арешту врожаю.
Схема 1. Забезпечення позову щодо виконання зобов’язання боржника
У агровиробника є певний борг, наприклад позика. Перший крок: первісний кредитор передає цей борг іншій особі через договір відступлення права вимоги або його різновид – договір факторингу (цей варіант використовують здебільшого фінансові установи). Все це відбувається без боржника-аграрія, який за законом для договору про для відступлення права вимоги не потрібен.
Боржника-аграрія про передачу боргу первісний кредитор не повідомляє, хоча й зобов’язаний (ч. 2 ст. 516 ЦКУ) – покарання як такого у ЦКУ не передбачено. Єдиний ризик – боржник може заплатити першому кредитору, не знаючи про відступлення боргу. Однак, врядчи це відбудеться, так як аби заплатити скоріше за все боржнику треба продати врожай.
Наступний крок: новий кредитор подає до суду позов на боржника-аграрія про стягнення боргу. Це господарський суд (кредитор – суб’єкта господарювання, тобто юрособа або ФОП) або районний суд (кредитор – звичайна фізособа). Додатково подається заява про забезпечення позову – у ній прохання суду заборонити боржнику-аграрію вчиняти будь-які дії з врожаєм, в першу чергу збирати й продавати. Аргументується необхідність такого забезпечення відсутністю у боржника грошових коштів та іншого майна у достатній кількості, що не поодинокий випадок для аграріїв. Суд задовольняє заяву
Увага: заява про забезпечення позову – ключовий крок рейдера у схемі, аби врожай перетворити у забезпечення боргу.
Черговий крок (третій): на полі з урожаєм з’являються певні особи, які починають збирати врожай, тримаючи рішення суду про забезпечення позову. При цьому оцінка такого врожаю може бути дуже занижена, а також його можуть просто “недоважити”. Все на користь нового кредитора. Поки триватимуть судові розбірки врожаю уже немає та й судова справа рейдеру стає більше не потрібною, так як мета досягнута.
Схема 2. Речовий доказ у кримінальній справі
Крок перший. Особа-рейдер подає до поліції заяву про вчинення кримінального злочину – самовільне захоплення й незаконне засіяння чужої земельної ділянки. Підстава – ч. 1 ст. 197-1 ККУ. Такою особою, наприклад, може бути колишній власник чи орендодавець даної земельної ділянки або ж сусід по земельним ділянкам поруч.
Про таку кримінальну справу аграрій може одразу й не дізнатися, так як у Єдиному реєстрі досудових розслідувань осіб-учасників справи й не зазначають. Та й хто постійно моніторить подібні інформаційні бази?
Крок наступний: слідчий суддя раптом ухвалює рішення про вилучення та реалізацію речового доказу – врожаю аграрія. Видається ухвала суду. Реалізація урожаю може бути здійснена як правоохоронними органами, так і третьою особою, наприклад іншим с/г виробником. Виручка від реалізації спрямовується в дохід держави, однак при продажу врожаю за заниженими цінами частина прибутку переходить до особи, яка придбала й перепродала такий врожай. Підстава – ст. 170 Кримінально-процесуального кодексу (КПК), де мова йде про:
Увага: урожай – це речовий доказ і його забрати стає засобом “покарання” аграрія. Цікавий хід рейдера через Кримінальний кодекс.
Схема 3. Арештоване майно боржника у виконавчому провадженні
Врожай – це рухоме майно і на нього, як і на інше майно може бути накладений арешт за виконавчим провадженням. Попередньо по аграрію має бути певна справа, наприклад по несплаченому боргу. Відкриття такої справи й є перший крок. Дана схема від схеми 1 відрізняється відсутністю переведення боргу. У ролі рейдера виступає сам кредитор або постачальник аграрія або ж інший партнер, можливо й співзасновник.
Крок наступний – рішення суду та виконавчий документ (лист), який переданий державному/приватному виконавцю. Виконуючи рішення суду останній накладає арешт на врожай (підстава – ч. 1 ст. 56 Закону “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. № 1404, далі – Закон № 1404). Попередньо він має прийти для опису майна, так як для арешту ще й треба постанова про арешт майна (коштів) боржника, яка виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Здійснити опис (виявлення майна) виконавець може й просто заїхавши на поле у відсутності аграрія. У виконавчому листі також вказується особа, якій передається на зберігання урожай. Це і є рейдер або його партнер.
Увага: якщо по вам уже є судова справа – це зачіпка до арешту врожаю.
Здавалося б це звичайна ситуація, коли програна судова справа й судове рішення не виконується. Де ж тут рейдерство? Рейдерство в тому, що зацікавлена особа намагається арештувати саме врожай, а не інше майно аграрія. Звичайно, що оцінка такого врожаю не проводиться або занижуються, аби забрати й продати потім з зиском.
Як же боротися з цими схемами, які спрямовані на заволодіння врожаєм сільськогосподарського виробника?
Можливі дії агровиробника для захисту врожаю
Представимо можливі варіанти дій сільськогосподарського виробника у правовому полі для захисту результатів своєї роботи – врожаю при його арешті:
Схема арешту врожаю | Можливі дії |
забезпечення позову щодо виконання зобов’язання боржника | 1. Одразу визначити у договорі позики чи інших укладених договорах про неможливість відступлення права вимоги. За потреба завжди можна цей пункт змінити уклавши додаткову угоду до договору. Однак, у такому разі обов’язково треба буде звернутися до боржника-аграрія й він принаймні буде обізнаний про передачу боргу. 2. Якщо є гроші – внести їх у розмірі заявленого забезпечення на депозитний рахунок або ж отримати гарантію від банку. Крок наступний – звернутися до суду з проханням змінити забезпечення на інше й надати відповідні документи від банку. Також може бути використаний опис під заставу іншого майна боржника-аграрія, якщо воно є, наприклад приміщення чи транспортні засоби. 3. За відсутності грошей чи іншого майна – подати до суду заперечення або апеляцію на рішення першого суду. Аргумент – арешт не може накладатися на майно, яке швидко псується (ч. 2 ст. 143 Господарського процесуального кодексу, ГПК). |
речовий доказ у кримінальній справі | 1. Подати апеляційну скаргу на отриману раніше ухвалу суду. Аргументація: ухвала суду порушила права розпоряджатися власним майном (п. 9 ч. 1 ст. 309 ККУ). 2. При порушенні строків апеляції (10 к. днів у господарському суді, 15 к. днів – у цивільному), що цілком можливо, слід подати апеляційну скаргу, в якій аргументувати, що цей пропуск стався з поважних причин, наприклад недотримання норми доступу до правосуддя, коли суд розглянув клопотання слідчого без присутності представників аграрія (ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінально-процесуального кодексу, КПК). 3. Подати апеляційну скаргу, в якій аргументувати, що не можна накладати арешт на майно, яке не є предметом злочину. Незаконне захоплення земельної ділянки – предметом можливого злочину є земельна ділянка, а не урожай. Посилатися можна на уже згадану ч. 1 ст. 197-1 ККУ. 4. Подати апеляційну скаргу, в якій аргументувати, що суд не оцінивши загальний розмір завданої шкоди, наклав арешт на весь урожай. Його, скоріше за все, теж ніхто не оцінював. 5. Подати позов до суду щодо визнання права користування земельною ділянкою законним. Після відкритого провадження його копію можна подати до суду щодо незаконності арешту майна, так як право на земельну ділянку оскаржується. |
арештоване майно боржника у виконавчому провадженні | 1. Погасити борг чи виконати інші дії, через які й був виконавчий припис суду. Ці всі дії описані у ч. 4 ст. 59 Закону № 1404. 2. Подати до суду апеляційну скаргу щодо опису та арешту майна. Аргументація – арешт врожаю заважає виконати зобов’язання, через яке була порушена справа. |
Увага: це не єдині схеми. Цілком можуть бути й інші, тому завжди треба аналізувати механізм виникнення арешту врожаю.
В усіх ситуаціях корисним для аграрія може бути затягування судового процесу (відпустка, відрядження тощо), так як після збору врожаю, позивач, як правило, втрачає інтерес до такої справи. Звичайно, якщо рейдер ще не заволодів урожаєм.
Розглянемо тепер детальніше деякі з аргументів правового захисту врожаю.
Врожай швидко псується
Можливі аргументи щодо доказу врожаю “що швидко псується”:
- акт відбирання зразків сільськогосподарських культур;
- висновок фітосанітарної експертизи про можливість швидкого псування. Наприклад, наявність мікологічних організмів – плісняви та фузаріозу;
- висновок ГУ Держпродспоживслужби, про якісні властивості сільськогосподарської продукції.
Обирайте той варіант який найбільш підходить до ситуації й який найшвидше можете зробити.
Відсутня оцінка розміру шкоди
В аргументації слід вказати, що арешт майна неспіврозмірний з розміром шкоди, яка задіяна подавачу скарги. Для визначення шкоди треба знати:
- мету арешту;
- оцінку завданої шкоди;
- оцінку майна.
Такі дії судді порушують ч. 5 ст. 173 КПК, де зокрема мова йде про визначення переліку майна, підстав для його арешту. Слід поставити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. За таких схем, як правило ніхто не проводить оцінку ні шкоди, ні майна. Ключове: якщо оцінки не було, то як можна говорити про співрозмірність вартості врожаю для закриття певного боргу? Чому саме врожай, а не інше майно аграрія? Всі ці питання й треба сформулювати у апеляційні скарзі.
Обґрунтованість такого заходу як арешт врожаю
Підґрунтям аргументації може бути п. 1 та п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 – особа, яка подає заяву має обґрунтувати причини звернення. Суд завжди має оцінити:
- обґрунтованість доводів позивача;
- необхідність вжиття заходів, які просить позивач, з урахуванням розумності, обґрунтованості доводів заявника, а також збалансованості інтересів сторін. Мова йде про співрозмірність завданої шкоди та такого заходу як арешт майна та його продаж;
- зв’язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предмету позовної вимоги, у т.ч. чи може взагалі такий захід забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Якщо від аграрія забирають врожай, продавши який він може розрахуватися по боргу, то в чому ж тоді логіка такого забезпечення, якщо аграрій визнає борг?
Правомірність використання землі
Доведеться зібрати усі документи, які посвідчують право на використання земельної ділянки: договір оренди, державний акт на право власності на землю, витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, лист-повідомлення про поновлення дії договору оренди землі (якщо такий направлявся раніше Держгеокадастру). І можливо треба буде подати позов проти самого ж рейдера-позивача. У позові оскаржити розірвання чи спробу розірвати ним договір оренди тощо. Такі дії доводять наявність спору між аграрієм і позивачем, а тому до вирішення такого спору не можна говорити про кримінальну відповідальність за захоплення земельної ділянки.
Реєстр судових справ про арешт врожаю
Наводимо перелік типових судових справ про арешт врожаю:
- Ухвала суду № 68288607, 14.08.2017, Апеляційний суд Херсонської області – арешт у кримінальному провадженні, обґрунтування, поновлення апеляційного строку через ухвалення рішення суддею без аграрія;
- Ухвала суду № 67363211, 23.06.2017, Бериславський районний суд Херсонської області – теж арешт у кримінальному провадженні, обґрунтування розумності та співрозмірності арешту майна у вигляді врожаю;
- Ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 26.02.18 р. у справі № 918/928/17 – про врожай, що швидко псується;
- Ухвала суду № 67176195, 15.06.2017, Якимівський районний суд Запорізької області – про обґрунтованість арешту саме врожаю, якщо жодне нерухоме мано, кошти на банківському рахунку не арештовуються.
Можливо, вищенаведені судові справи вам знадобляться для більш ретельної підготовки власних апеляційних скарг та вивчення подробиць.
