Зміна боржника та заміна кредитора – це один з інструментів забезпечення погашення заборгованості, інколи й оптимізації податків. У чому різниця відступлення права вимоги, переведення боргу та факторингу, правові аспекти відступлення права вимоги та особливості укладення договору — у статті.
ПДВ: поглиблена програма СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО ⚡️Що таке відступлення права вимоги
Відступлення права вимоги – це угода, за якою кредитор передає своє право щодо боргу іншій особі. Іншими словами, це заміна кредитора (пп. “1” ст. 512 ЦКУ). При цьому така операція може відбуватися як на платній, так і безоплатній основі.
Оформляється така угода договором про відступлення права вимоги, який укладається у такій же формі, як укладався й початковий договір, за яким виник борг (ч. 2 ст. 513 ЦКУ). Якщо первісний договір нотаріально посвідчувався, той цей договір має нотаріально посвідчуватися.
В угоді про відступлення права вимоги має бути мінімум дві особи:
- первісний кредитор, який відступає вимогу за боргом (далі – кредитор А);
- новий кредитор, який приймає вимогу за боргом (далі – кредитор Б).
Разом з боргом кредитор А має передати кредитору Б усі документи, які пов’язані з боргом (ч. 1 ст. 517 ЦКУ). Наприклад, це можуть бути:
- платіжні доручення;
- акти прийому-передачі наданих послуг;
- акти прийому-передачі виконаних робіт;
- видаткові накладні;
- комерційні договори з боржником.
У такій ситуації кредитора А бажано залишити собі копії усіх переданих документів. Перелік документів слід прописати у договорі відступлення права вимоги.
Договір про відступлення права вимоги
Для відступлення права вимоги, первісний і новий кредитори укладають між собою договір про відступлення права вимоги. Вчинити його необхідно в аналогічній формі, яку має правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передають новому кредиторові. Наприклад, якщо договір, за яким передають право вимоги, нотаріально засвідчили, договір відступлення права вимоги також потребує нотаріального посвідчення. Якщо первісний договір пройшов держреєстрацію, договір про відступлення права вимоги також доведеться зареєструвати в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину. Звісно, якщо іншого не встановлює закон (ст. 513 ЦКУ).
ФОРМА ДОГОВОРУ + АЛГОРИТМ ЗАПОВНЕННЯ ⏩
Відступлення права вимоги: ФОП
На практиці часто виникає запитання про те, чи може ФОП укладати договори переуступки заборгованості?
ДІЗНАТИСЯ ВІДПОВІДЬ ⏩
Відступлення права вимоги: судова практика
Нижче наведемо судову практику по відступленню права вимоги.
ОЗНАЙОМИТИСЬ З СУДОВОЮ ПРАКТИКОЮ ⏩
Відступлення права вимоги в зовнішньоекономічній діяльності
Підприємство має кредиторську заборгованість за послуги перед іноземними підприємствами. Сплатити борги підприємство не може через те, що банк не узгоджує контрактів. Чи можна замінити кредитора у зобов’язанні або перевести борг у сфері ЗЕД? Чи є обмеження? Чи потрібно інформувати банк про такі операції?
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ В ЗЕД: ДІЗНАТИСЯ ВІДПОВІДІ
Відступлення права вимоги грошової та товарної заборгованості
Боржник може бути винний як гроші, так і негрошові речі, наприклад, товари, роботи, послуги. Отже, відступлення права вимоги може бути щодо:
- грошової заборгованості. Наприклад, кредитор А відвантажив покупцю продукцію на суму 120 тис. грн. Однак, чекати поки покупець (боржник) погасить борг не хоче й відступає його кредитору Б. За це кредитор Б платить кредитору А 120 тис. грн. Потім боржник оплачує уже свій борг 120 тис. грн кредитору Б. Результат – кредитор А отримав гроші, а кредитор Б отримав погашення боргу;
- негрошової заборгованості. Наприклад, кредитор А здійснив попередню оплату за товари постачальнику (боржник) 120 тис. грн. Однак, чекати поставки товару більше не хочу й відступає борг на кредитора Б. Кредитор Б перераховує кредитору А 120 тис. грн. Боржник здійснює поставку кредитору Б товару на суму 120 тис. грн. Результат аналогічний попередньому випадку – кредитор А має гроші, а кредитор Б має товар.
Сума компенсації від кредитора Б кредитору А може бути й не 120 тис. грн, а меншою. Тоді у кредитора А виникне збиток, а у кредитора Б – прибуток.
В усіх цих випадках кредитор А отримував гроші від кредитора Б, то цілком слушно постає питання відмінності договорів відступлення права вимоги та договорів купівлі-продажу.
Строк, протягом якого до податкового боржника не застосовуватимуть заходи стягнення, скоротили удвічі! Як податківці стягуватимуть борг, та які обставини пом’якшать податкові штрафи підкаже експерт.
Відступлення права вимоги чи купівля-продаж права вимоги
Відбутися відступ боргу може як на безоплатній основі, так і на платній основі. Через це договір відступлення права у судовій практиці кваліфікується не як самостійний договір, а як предмет інших договорів, наприклад:
- договір дарування. Кредитор Б нічого не платить кредитору А;
- договір міни. Кредитор Б віддає в обмін на право вимоги кредитору А певні товари чи інші негрошові активи;
- договір купівлі-продажу. Кредитор Б платить кредитору А за отримане право вимоги (див. зокрема ч. 3 ст. 656 ЦКУ).
Увага: Суди трактують відступлення права вимоги як різновид інших правочинів: дарування, міни, купівлі-продажу
Найчастіше зустрічається саме остання ситуація – купівля-продаж права вимоги. Саме так кваліфікує договори відступлення права вимоги Верховний суд України (Інформаційний лист ВАСУ для адміністративних судів від 11.12.2013 р. № 1713/12/13-13, постанова ВАСУ від 19.11.2013 р. № К/800/17433/13 у справі №2а-7912/12/1370). Податківці, до речі, дотримуються такої ж думки.
В усіх угодах неодмінною умовою має бути наявність боргу. Він має уже існувати на момент укладання угоди. Інакше просто немає предмета дарування, міни, купівлі-продажу. Наприклад, ситуація, коли є продавець, який отримав 50% авансу за товар від платника А, а решту – від іншої особи платника Б. Тут немає відступлення права вимоги, так як товар не відвантажувався і борг ще просто не виник, права грошової вимоги не було.
Відступлення права вимоги чи цесія
Існує юридичний термін щодо подібного роду правочинів, – цесія. Вживати його у договорах не рекомендуємо, так як він дуже загальний й його визначення відсутнє у ЦКУ та ГКУ. Цей термін фактично поєднує у собі низку подібних за суттю угод: відступлення права вимоги, переведення боргу, факторинг, облік векселів банками. Визначення цього терміну можна знайти тільки в Положенні про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України від 16.12.2002 р. № 508. За цією термінологією:
- первісний кредитор, який віддає дебіторську заборгованість (право вимоги щодо погашення боргу), кредитор А – цедент;
- новий кредитор, який приймає дебіторську заборгованість (право вимоги щодо погашення боргу), кредитор Б – цесіонарій.
Увага: “Договір цесії” у цивільному законодавстві невизначений, тому краще даний термін уникати
Як бути з боржником при відступленні права вимоги
Щодо боржника, то законодавчої вимоги вводити його як третю сторону у договір немає. Однак, боржник має бути обов’язково письмово повідомлений про укладення такої угоди й що він має виконати свої боргові зобов’язання перед уже перед новим кредитором (ч. 2 ст. 516 ЦКУ). Якщо це не зробити, то в такій ситуації страждає новий кредитор, так як боржник може погасити борг первісному кредитору й таке зобов’язання вважається виконаним (ч. 2 ст. 516 ЦКУ). Кредитор Б тоді може тільки сподіватися на порядність кредитора А.
Увага: Рекомендуємо укладати договори про відступлення права вимоги за участю третьої сторони – боржника
Враховуючи вищенаведену ситуацію договір відступлення права вимоги можна зробити тристороннім: кредитор А + кредитор Б + боржник. У такому разі немає потреби інформувати боржника про те, що відбулося відступлення права вимоги.
Ще один нюанс по боржнику, який слід врахувати, – у первісному договорі може бути прописана умова, що передати борг без згоди боржника не можна (ст. 516 ЦКУ). Тристоронній договір розв’язує одночасно і цю проблему.
Відступлення права вимоги та переведення боргу – у чому різниця
Дані правочини часто плутають, однак головна відмінність між ними – ініціатор угоди. При відступленні права вимоги операції ініціює кредитор і питає згоди боржника. Тут навпаки – операцію може ініціювати боржник і питає згоди кредитора.
Приклад – переведення боргу. Є кредитор А, який продав покупцю (боржнику А) товари. Боржник не може розрахуватися з кредитором А, так як з ним не розрахувався його власний покупець – боржник Б. Тоді кредитор А, боржник А та боржник Б укладають угоду, що кредитору А заплатить боржник Б.
Приклад – відступлення права вимоги (у тій же самій ситуації). Цю ж саму угоду можна було б замінити відступленням прав вимоги боржником А кредитору А в обмін на те, що кредитор А списує їх взаємний борг. Тоді угода укладається між кредитором А, боржником А і письмово повідомляється боржник Б. Якщо ж укладати угоду тристоронню, то ситуація взагалі нічим не відрізняється від переведення боргу.
Увага: У тристоронніх договорах переведення боргу та відступлення права вимоги за суттю стає одним і тим же правочином
ВІДМІННОСТІ ПРАВОЧИНІВ: |
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ | ПЕРЕВЕДЕННЯ БОРГУ |
правові норми |
ст. 512-519 ЦКУ | ст. 520-523 ЦКУ |
ініціатор угоди |
кредитор | боржник |
Відступлення права вимоги і факторинг
Відступлення права вимоги та факторинг – у чому різниця? Факторинг – це продаж боргу банку чи іншій фінансовій установі. Так, це відступлення права вимоги, однак, договори факторингу мають ключову особливість – наявність плати за фінансову послугу. Факторинг трактується як послуга, яку надає банк чи інша фінансова установа, яка має на це ліцензію (від НБУ чи від Нацкомфінпослуг). Якщо новий кредитор не має ліцензію, то він не може укладати договори факторингу. Це треба мати на увазі, й при укладенні договорів відступлення права вимоги:
- кредитор Б може заплатити кредитору А за сам борг – купівля-продаж боргу;
- кредитор А не може заплатити кредитору Б додатковий дохід як за надану послугу. У разі наявності у договорі чогось подібного він може бути визнаний нікчемним, так як кредитор Б не мав права, так як не є фінансовою установою. Як оплата послуги також може виступати також дисконтування, розподіл процентів, винагороди чи інші винагороди.
Це не означає, що борг не можна відступити (продати) дешевше його номіналу, але у формулюванням у договорі з відступлення права вимоги слід бути обережним.
Увага: у договорах відступлення права вимоги слід уникати термінів “послуга”, “плата за надану послугу”, встановлювати певний процент в залежності від строку погашення заборгованості тощо.
ВІДМІННОСТІ ПРАВОЧИНІВ: |
ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ | ФАКТОРИНГ |
хто купує борг |
будь-хто | лише банк або фінансова установа, яка має ліцензію на можливість здійснення операцій факторингу |
фінансова послуга |
ні | так |
предмет договору |
відступлення (передача) права вимоги | отримання фінансування під відступлення права вимоги |
наявність доходу нового кредитора як оплати наданої послуги |
ні | так |
тип заборгованості |
грошова і негрошова заборгованість | тільки грошова |
можливість безплатного відступлення права вимоги |
як на платній, так і безоплатній основі | ні, все тільки на платній основі |
необхідність повідомлення боржника про зміну кредитора |
так | так |
Відступлення права вимоги в бухгалтерському обліку
Відступлення права вимоги боргу облік та оподаткування. Право вимоги щодо погашення боргу у бухгалтерському обліку трансформується у фінансовий актив, який всі бухгалтери називають “дебіторська заборгованість”.
Увага: Відступлення права вимоги = передача дебіторської заборгованості
Такої логіки – право вимоги = дебіторська заборгованість – дотримуються і ВАСУ та ДПС:
Типові ситуації з відступлення права вимоги розглянемо у бухгалтерських проводках:
Відступлення права вимоги: проводки. Приклад 1. Кредитор А відвантажує товар на суму 120 тис. грн боржнику. Потім оформляється відступлення права вимоги на кредитора Б. Кредитор Б платить кредитору А 120 тис. грн. Потім кредитор Б отримує платіж від боржника.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Облік у кредитора А |
1 | Визнання доходу при відвантаженні товару | 361 | 702 | 120000 |
2 | Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ | 702 | 641 | 20000 |
3 | Списані собівартість відвантаженого товару | 902 | 281 | 80000 |
4 | Списані доходи на фінрезультат | 702 | 791 | 100000 |
5 | Списані витрати на фінрезультат | 791 | 902 | 80000 |
6 | Відступлення права вимоги на кредитора Б | 377 | 361 | 120000 |
7 | Отримання платежу від кредитора Б | 311 | 377 | 120000 |
Облік у кредитора Б |
1 | Отримання права вимоги від боржника від кредитора А | 361 | 685 | 120000 |
2 | Платіж кредитору А | 685 | 311 | 120000 |
3 | Отримання платежу від боржника | 311 | 361 | 120000 |
Облік у боржника |
1 | Отримання товару від кредитора А | 281 | 631 | 100000 |
2 | Визнаний податковий кредит за зареєстрованою кредитором А податковою накладною | 641 | 631 | 20000 |
3 | Здійснено платіж кредитору Б, якому була відступлене право вимоги за письмовим повідомленням від кредитора А. | 631 | 311 | 120000 |
Приклад 2. Кредитор А здійснює передню оплату продавцю (боржник) за товар на суму 120 тис. грн боржнику. Потім оформляється відступлення права вимоги на кредитора Б. Кредитор Б платить кредитору А 120 тис. грн. Потім кредитор Б отримує товар.
№ | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
Облік у кредитора А |
1 | Перерахована попередня оплата постачальнику (боржник) | 371 | 311 | 120000 |
2 | Відображений податковий кредит з ПДВ | 641 | 644 | 20000 |
3 | Відступлення права вимоги на кредитора Б | 377 | 371 | 120000 |
4 | Зменшення податкового кредиту методом червоного сторно | [641] | [644] | -20000 |
5 | Отриманий платіж від кредитора Б | 311 | 377 | 120000 |
Облік у кредитора Б |
1 | Отримання права вимоги від боржника від кредитора А | 371 | 685 | 120000 |
2 | Платіж кредитору А | 685 | 311 | 120000 |
3 | Отримання товару від боржника | 281 | 631 | 100000 |
4 | Відображений податковий кредит з ПДВ по зареєстрованій боржником податковій накладній | 641 | 631 | 20000 |
5 | Взаємозалік заборгованостей | 631 | 371 | 120000 |
Облік у боржника |
1 | Отримано аванс від кредитора А | 311 | 681 | 120000 |
2 | Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ | 643 | 641 | 20000 |
3 | Кредитором А зареєстрований розрахунок коригування до податкової накладної (червоне сторно) | [643] | [641] | -20000 |
4 | Визнання доходу при відвантаженні товару кредитору Б, на якого було переведене права вимоги за письмовим повідомленням від кредитора А | 361 | 702 | 120000 |
5 | Реєстрація нової податкової накладної по відвантаженню кредитору Б | 702 | 641 | 20000 |
5 | Списані собівартість відвантаженого товару | 902 | 281 | 80000 |
6 | Списані доходи на фінрезультат | 702 | 791 | 100000 |
7 | Списані витрати на фінрезультат | 791 | 902 | 80000 |
8 | Взаємозалік заборгованостей | 681 | 361 | 120000 |
Податковий облік відступлення права вимоги
Податківці у своєму розумінні угоди про відступлення права вимоги у цілому дотримуються такого ж її розуміння, як і у ЦКУ. За визначенням пп. 14.1.255 ПКУ відступлення права вимоги:
- може бути як за компенсацію, так і ні;
- форма компенсації (грошова/товарна) не уточнюється, тому вона може бути будь-яка.
Увага: Відступлення права вимоги ГРОШОВОЇ заборгованості не підпадає під оподаткування ПДВ. Податкова накладна на такі операції не оформляється
Однак, усе більш-менше просто лише у неплатників єдиного податку та при відступленні грошового права вимоги. Хоча ПКУ ніяких винятків щодо відступлення товарної заборгованості напряму й не містить.
Податок | Особливості оподаткування |
Податок на прибуток | Особливого оподаткування немає. Податкових різниць немає теж. Усе обліковується за даними бухгалтерського обліку. Такої думки податківці дотримуються і у своїх консультаціях (лист ДФС від 29.06.2016 р. № 14136/6/99-99-15-02-02-15, лист ДФС від 07.02.2018 р. № 518/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). |
ПДВ | Не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ). Винятків щодо товарної заборгованості пп. 196.1.5, 14.1.255 ПКУ не містять. Однак, у своїх роз’ясненнях податківці прирівнюють до операції купівлі-продажу товару відступлення прав вимоги для товарного боргу (лист ДФС від 05.02.2018 р. №476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також лист ДФС від 05.02.2018 р. № 479/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Це значить, що операція оподатковується на загальних підставах як для продажу товарів. |
Єдиний податок | Краще уникати, так як ситуація неоднозначна. Серед винятків, які забороняють дану операцію платникам єдиного податку, відступлення права вимоги не значиться. Однак, у ДПС існують протилежні консультації з цього приводу: - так, можна – лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.05.2016 р. № 10296/10/26-15-12-0-18, а також лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.10.2018 р. № 4341/ІПК/08-01-12-04-11. Податківці вказують на те, що якщо юрособа відступає новому кредитору право вимоги грошового боргу та отримує компенсацію теж у грошовій формі, то така господарська операція не суперечить умовам спрощеної системи оподаткування.
- заборонено, так як це негрошова форма розрахунку (п. 291.6 ПКУ) – лист ГУ ДФС у Львівській області від 30.01.2019 р. № 316/ІПК/13-01-13-01-12, індивідуальна податкова консультація ДФС від 25.07.2019 р. № 3469/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. При цьому у цих консультаціях податківці не проводять різниці між грошової і негрошовою заборгованістю.
|
З огляду на наведені нюанси оподаткування відступлення права вимоги рекомендуємо єдиноподатникам перед проведенням такої операції обов’язково отримати індивідуальну податкову консультацію у ДПС. Особливо, якщо відступається право вимоги товарної заборгованості. Це убереже від можливого порушення п. 291.6 ПКУ і втрати права перебування на спрощеній системі оподаткування.
Відступлення права вимоги: ПДВ
Розглянемо облік ПДВ при відступленні права вимоги товарної заборгованості. Враховуючи наведені вище роз’яснення податківців, щодо ПДВ при відступленні права вимоги товарного боргу рекомендуємо чинити наступним чином:
- первісний кредитор (кредитор А) після попередньої оплати показує податковий кредит з ПДВ по зареєстрованій боржником податковій накладній;
- боржник оформляє розрахунок коригування на зменшення податкового зобов’язання з ПДВ до раніше зареєстрованої податкової накладної. Кредитор А реєструє такий розрахунок коригування (п. 192.1 ПКУ);
- операція між боржником та новим кредитором Б оформляється як звичайне постачання товару з реєстрацією на нього податкової накладної.
Увага: Розв’язати питання з ПДВ при відступленні права вимоги товарної заборгованості краще через розрахунок коригування до податкової накладної
З податковим кредитом кредитора А слід зробити саме таким чином – через розрахунок коригування. Можливою альтеративною є реєстрація податкової накладної для формування компенсуючого податкового зобов’язання з ПДВ за пп. “г” п. 198.5 ПКУ. Логіка зрозуміла – оплачені товари не отримуються, а отже, й не використовуються у господарській діяльності платника податку. Однак, недолік такого підходу – у боржника залишається “висіти” у ЄРПН податкова накладна на товари, які будуть поставлені новому отримувачу – кредитору Б. Очевидно, що на це постачання треба реєструвати також податкову накладну, щоб кредитор Б мав податковий кредит. І вийде дві податкових накладних на один і той же товар.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
