Засновник вирішив передати земельні ділянки своєму фермерському господарству. У статті експерт пояснить, як права та обов’язки переходять від засновника до ФГ і чи потрібно ФГ реєструвати право користування землею.
Недосконалість земельного законодавства породжує чимало колізій, прогалин і труднощів у повсякденній діяльності землекористувачів. Яскравий приклад — засновник вирішив передати земельні ділянки своєму фермерському господарству. На що варто звернути увагу — розкаже експерт
⚡️ ВІДКРИТТЯ РИНКУ ЗЕМЛІ: ЩО АГРАРІЮ ВРАХУВАТИ ВЖЕ ЗАРАЗ ⚡️
Створити фермерське господарство (ФГ) має право кожен дієздатний громадянин України, який досяг 18 років і виявив таке бажання. Земельні ділянки державної та комунальної власності надають у власність або користування для того, щоб вести ФГ, у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ЗК).
ФГ підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Умова — громадянин України або кілька громадян України, які виявили бажання створити ФГ, має набути право власності або користування земельною ділянкою (ст. 5, 7, 8 Закону № 973).
Перехід прав та обов’язків на землю від засновника до фермерського господарства
Склад земель ФГ закріплений у статті 12 Закону № 973. До земель ФГ відносять земельні ділянки:
Право володіння та користування земельними ділянками, які перебувають у власності членів ФГ, здійснює ФГ.
ФГ — це форма підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для того, щоб вести таку діяльність. ФГ створюють після того, як громадянин, який виявив бажання створити ФГ, набуде право користування земельною ділянкою. Землі ФГ складають, зокрема, земельні ділянки, які ФГ використовує на умовах оренди. Право користування земельними ділянками зазначають у статуті ФГ, який має містити відомості про земельну ділянку, а також строк, на який передають це майнове право.
Отже, реалізація права громадянина на здійснення підприємницької діяльності у вигляді ФГ пов’язана з тим, що такій фізособі надають (передають) земельні ділянки для того, щоб вести ФГ. Це — обов’язкова умова для держреєстрації такого господарства.
Велика Палата ВС у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 наголосила, що враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, земельна ділянка, яку надали громадянину у встановленому порядку для того, щоб вести ФГ, в силу свого правового режиму є такою, яку використовують винятково, щоб здійснювати підприємницьку діяльність, а не для того, щоб задовольняти особисті потреби.
На підставі зазначених норм права з моменту створення /держреєстрації ФГ до нього переходять правомочності володіння й користування та юридичні обов’язки щодо використання земельної ділянки його засновника. Така позиція Великої Палати ВС є сталою та зафіксована, зокрема, у постановах від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.06.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.
У відносинах і спорах із іншими суб’єктами голова ФГ, якому передали у власність, постійне користування чи оренду земельну ділянку, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач або орендар земельної ділянки, а як представник, голова чи керівник ФГ. У таких правовідносинах їхнім суб’єктом є не фізична особа — голова чи керівник ФГ, а ФГ як юридична особа. Така позиція також зафіксована у постанові Великої Палати ВС від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц.
Перехід прав та обов’язків орендаря земельної ділянки від громадянина до ФГ, яке він створив, відбувається в силу вищенаведених норм Закону № 973. Такі дії не потребують, щоб сторони орендних правовідносин вчиняли будь-які додаткові дії, у т. ч. укладали додаткові угоди, підписували акти приймання-передачі тощо.
