Таким є висновок ВАСУ у справі щодо правомірності застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій згідно з пунктом 126.1 Податкового кодексу України (ПК) за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з єдиного податку.
ПК встановлює право платника податку у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Якщо ж платник податків самостійно виявляє помилку в поданій ним податковій звітності і подає до контролюючого органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 ПК, то у контролюючого органу немає підстав для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 ПК. Адже з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність вважається виправленою і нівелюються правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.
Матеріалами справи підтверджено своєчасне подання платником податків до контролюючого органу відповідної звітності, самостійне усунення виявлених недоліків шляхом подання уточнюючого розрахунку до початку проведення перевірки контролюючим органом.
Крім того, ВАСУ зазначив, що притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених пунктом 126.1 ПК, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання. При цьому за змістом зазначеної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов’язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.
Податкове законодавство не визначає подання платником податків до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань джерелом погашення податкового боргу. Тому з огляду на встановлені у цій справі обставини, застосування до платника штрафу, передбаченого пунктом 126.1 ПК, суд назвав безпідставним. У зв’язку з цим спірні податкові повідомлення-рішення визнано такими, що підлягають скасуванню.
Постанова ВАСУ від 08.08.2016 № К/800/47967/15
