Платниками єдиного податку не можуть бути фізичні особи — підприємці, які надають в оренду:
• земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га;
• житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 кв. м;
• нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв. м (пп. 291.5.3 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 796 Цивільного кодексу України визначає, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.
У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Тож фізична особа — підприємець, яка здає в оренду приміщення (споруду, будівлю), площа якого не виходить за встановлені обмеження та яке розташоване на земельній ділянці, що перевищує 0,2 га, може перебувати на спрощеній системі оподаткування, якщо у договорі оренди визначено розмір земельної ділянки, право користування якою передається наймачеві й при цьому площа такої ділянки не перевищує 0,2 га.
Прес-служба ГУ ДФС у м. Києві