Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105), встановлено що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання тимчасової непрацездатності.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 статті 22 Закону № 1105, у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Додаткова відпустка передбачена статтями 20 та 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі – Закон № 796 -ХІІ) визначена як пільга та компенсація і надається тільки особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, на відміну від щорічної відпустки, що надається всім найманим працівникам за умови певного відпрацьованого часу (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 10.06.2008 року № 149/13/116-08).
Отже, немає підстав вважати щорічними відпустки, які надаються особам, віднесеним до 1 та 2 категорії, відповідно до статей 20 та 21 Закону № 796 –ХІІ, їх слід відносити до інших видів відпусток установлених законодавством.
Таким чином, ця відпустка не підлягає перенесенню або продовженню у разі тимчасової непрацездатності і відповідно листок непрацездатності не підлягає оплаті в період такої відпустки.
Разом з тим в разі, якщо тимчасова непрацездатність працівника розпочалась до настання відпустки передбаченої п.22 ст.20 Закону № 796 –ХІІ та/або триває після закінчення такої відпустки, допомога надається за дні до настання відпустки та /або з дня, коли працівник мав приступити до роботи після закінчення такої відпустки на загальних підставах.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатност
