Роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, що використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є платниками ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; Закон № 2464). Для них базою нарахування є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
► Співпраця з нерезидентом за ЦПД: особливості оподаткування
Отже, суми винагороди за цивільно-правовим договором, виплачені іноземцеві, є базою нарахування ЄСВ.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Нагадаємо, що податківці іншої думки (листи ДФС від 16.09.2015 № 19780/6/99-99-17-03-03-15 та від 15.04.2016 № 8520/6/99-99-17-03-03-15) стосовно нарахування заробітної плати працівникам-іноземцям. За їх роз’ясненнями, нараховувати ЄСВ на заробітну плату іноземця не потрібно.
