Держпраці пояснила: стягнення із зарплати працівника шкоди в розмірі понад розмір середньомісячного заробітку здійснюють на підставі його заяви або на підставі рішення суду.
Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, в якій шкода була заподіяна.
Компенсація збитків за втрачене майно
Коли нестача згідно зі статті 137 Кодексу законів про працю стала наслідком не тільки неправильної поведінки працівника, але й відсутності умов, які забезпечують збереження матцінностей, розмір відшкодування буде зменшено.
Також суд може зменшити розмір відшкодування шкоди залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли нестача заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.
У судовому порядку шкоду відшкодовують якщо:
- розмір шкоди перевищує середню місячну заробітну плату;
- розмір шкоди не перевищує середнього місячного заробітку але відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника шляхом відрахування із заробітної плати. Наприклад, у разі припинення працівником трудових відносин з даним підприємством, у зв'язку із закінченням строку на видання розпорядження про відрахування;
- працівник не згоден із відрахуваннями, проведеними власником, чи з його розміром та звернувся з заявою до суду.
Шкоду, заподіяну працівником третім особам, відшкодовує їм підприємство-роботодавець. В подальшому підприємство стягує розмір відшкодування з працівника, у порядку регресу.
При цьому днем виявлення факту заподіяння шкоди вважають день виплати підприємством суми відшкодування третім особам. З нього й починають обчислювати річний строк для висунення підприємством до працівника регресної вимоги.
