Суміщення посад: документальне оформлення та оплата праці під час суміщення

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд із своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) в межах робочого часу за основною роботою на одному і тому самому підприємстві, установі, організації.

Суміщення посад: документальне оформлення та оплата праці під час суміщення

Для встановлення суміщення посад у штатному розписі підприємства має бути передбачена вакантна посада. Зменшення чисельності працівників у результаті суміщення професій (посад) не може бути підставою для зміни встановленого підприємствам, установам, організаціям ліміту чисельності та затвердженого для них штатного розпису, ліквідації підрозділів (п. 9 Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)»).

У разі відсутності вільної посади або посади в штатному розписі, суміщення посад неможливе і доплата за суміщення посад не може здійснюватись.

Суміщення посад можна встановлювати за заявою працівника або на підставі прийнятого роботодавцем рішення. Якщо роботодавець ініціював суміщення, працівника необхідно повідомити про зміни в організації виробництва та праці згідно з ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не пізніше ніж за два місяці.

Оформлюється суміщення професій (посад) наказом роботодавця. Оскільки працівник продовжує обіймати свою основну посаду, записи про суміщення до особової картки працівника та трудової книжки не вносяться.

В наказі в обов’язковому порядку вказують назву професії (посади), за якою відбуватиметься суміщення, умови виконання роботи та розмір доплати до посадового окладу. Тобто, якщо із працівником укладено письмовий трудовий договір для оформлення суміщення посад не потрібно укладати новий трудовий договір чи вносити зміни до наявного трудового договору за допомогою кладання додаткової угоди тощо. Достатньо наказу керівника підприємства із обов’язковими вимогами зазначеними вище.

Доплата за суміщенням провадиться винятково за наказом, оскільки виконання роботи за суміщенням посад не відображається в табелі обліку робочого часу та встановлюється відповідно до вимог КЗпП на умовах, передбачених колективним договором.

Варто зазначити, що в колективному договорі та наказі про суміщення має бути чітко зазначено, від якої саме посади встановлюється доплата та її розмір. Це пов’язано з тим, що розмір такої доплати затверджено тільки працівникам бюджетної сфери на підставі п. 3 Постанови № 1298 доплату за суміщення в розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки) за основною посадою (лист Мінпраці від 25.03.2010 № 319/13/84-10).

Суміщення посад може встановлюватися на певний строк або без обмеження строком. Якщо суміщення встановлювалося на певний строк, виконання додаткової роботи в порядку суміщення припиняється без видання окремого наказу. Тобто якщо в наказі про встановлення суміщення зазначений строк, на який працівникові доручалася додаткова робота, але він минув, працівник повертається до виконання лише своєї основної роботи.

Якщо строк не було встановлено, працівник має право припинити суміщення з власної ініціативи, надавши роботодавцю відповідну заяву, на підставі якої видається наказ.

Суміщення посад також може бути скасовано за ініціативою роботодавця. У такому випадку згідно із статтею 32 КЗпП працівника необхідно попередити про зміну істотних умов праці — скасування суміщення посад — за два місяці, про що має бути видано наказ з основної діяльності.

Слід зазначити, що право працівника виконувати тільки ту роботу, про яку він домовився із роботодавцем при укладанні трудового договору, гарантує стаття 31 КЗпП. Отже, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Роботодавець може змінити трудову функцію працівника, лише договірним шляхом, тобто отримавши на це згоду працівника склавши при цьому розпорядчі документи у відповідності до норм чинного законодавства.

Також, для врегулювання спорів працівник має право звернутись безпосередньо до керівництва підприємства, з яким він перебуває у трудових відносинах. У випадку, якщо сторони не можуть врегулювати трудовий спір самостійно працівник має право звернутися до комісії по трудових спорах відповідно до вимог ст.225 КЗпП (при її наявності на підприємстві) або використати своєправо відповідно до вимог ст.232 України та звернутисядо суду.

ГУ Держпраці у Херсонській області

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Укриття для працівників і відвідувачів: облік та оподаткування

Роботодавці мають організувати захисні споруди для працівників та відвідувачів на випадок ракетно-дронової небезпеки. Цього вимагає закон. Підкажемо, як задокументувати створення та придбання укриття залежно від його виду. Облікові та податкові наслідки створення захисних споруд розберемо на прикладах
75

Бронювання ФОП 2026: чи можуть підприємці отримати відстрочку від мобілізації

Чи можливе бронювання фізичних осіб-підприємців в Україні? Це питання активно обговорюють, адже багато ФОПів хочуть отримати для себе і своїх працівників відстрочку від мобілізації. Хоча на сьогодні такої можливості офіційно немає, у ВРУ розглядають кілька законопроєктів, які можуть змінити ситуацію. Розберімо ж, що пропонує законодавець
26560

Податкова накладна для медзакладу: 10 зразків заповнення

Покажемо на прикладах, як заповнити податкові накладні на оподатковувані та пільгові операції медзакладу. За умовами реальних ситуацій складемо підсумкові та зведені ПН, а також ПН на суму перевищення та ритмічні постачання
2437

Яким документом підтвердити дату отримання РК на зменшення ПДВ

Дізнайтеся, які документи допоможуть оскаржити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК, що постачальник складає на зменшення податкових зобов’язань, а реєструє — покупець. У відео ознайомимо вас із правовою позицією Верховного Суду, який цілком на боці платників податків
4093

Як не нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання під час списання загиблих посівів

За яких умов можна не нараховувати компенсувальні ПДВ-зобов’язання у разі знищення або втрати товарів під час воєнного стану? Як уникнути нарахування компенсувальних ПДВ-зобов’язань, якщо списуєте не тільки придбані з ПДВ товари, а й послуги? Розповімо
1191

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді