Так, рішенням Валківського районного суду Харківської області від 15.12.2022 року по справі № 615/1225/22 припинили трудові відносини між працівницею та товариством з огляду на те, що підприємство знаходилось на тимчасово окупованій території.
У цій ситуації, з початком повномасштабного вторгнення, підприємство опинилось на тимчасово окупованій території. З цих же причин підприємство фактично призупинило свою роботу, не здійснювало господарську діяльність, заробітна плата не нараховувалась і не виплачувалась. Відповідних документів про призупинення діяльності чи про простій на підприємстві не було.
Сама працівниця, через відсутність заробітку та необхідність пошуку роботи, вважала необхідним розірвати трудовий договір, з чим звернулася до керівництва ТОВ, написала заяву про звільнення, яку направила засобами поштового зв`язку та Viber, але лист повернули у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а заяву про звільнення не розглянули.
Такі дії роботодавця неправомірні, що вплинуло на психологічний стан працівниці, оскільки остання не мала змоги самостійно розпоряджатися правом на працю та обирати місце роботи, не могла забезпечити сім`ю грошовими коштами, що звичайно погіршило матеріальне становище.
Суд зауважив, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), визначає, крім іншого, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
Статтею 4 Закону № 2136 визначили особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника. А саме у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника, який може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).
▶️ Які ознаки мобінгу на роботі?
▶️ Як запобігти мобінгу на підприємстві та довести його наявність?
▶️ Хто встановлює факт мобінгу
▶️ Які дії Держпраці під час перевірки мобінгу?
▶️ Яка відповідальність за мобінг для винних осіб?
Отже, у зв`язку із веденням бойових дій у районах, де розташоване підприємство, та через загрозу для життя та здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, як це передбачили статтею 38 Кодексу законів про працю України.
До того ж працівник надав докази, які свідчать про те, що трудові відносини між сторонами фактично припинені. Однак процедуру розірвання трудового договору відповідно не виконали. Тому в працівника відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, крім звернення до суду, оскільки заяву про звільнення за власним бажанням залишили без реагування. З метою відновлення права працівника на працю, суд визнав за необхідне припинити трудові відносини з підприємством.
