Заробітна плата і аванс: поради експерта + розрахункові приклади
Сумісництво — виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Працівники які працюють за сумісництвом одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Сумісництво поділяють на зовнішнє та внутрішнє.
При зовнішньому сумісництві роботу виконують на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва (не за основним місцем роботи).
При внутрішньому сумісництві роботу виконують на тому самому підприємстві де працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. Облік робочого часу за сумісництвом ведуть окремо від обліку робочого часу за основною посадою.
Оскільки із сумісником як внутрішнім так і зовнішнім укладають окремий трудовий договір, то необхідно подати повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкової.
Суміщення — виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
Тобто, суміщення — один зі способів залучення вже працевлаштованого працівника до виконання обов’язків за іншою (відмінною від обійманої) вакантною посадою в межах раніше укладеного трудового договору. Роботу виконують на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відносять даного працівника. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладають, лише видають наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням та встановлюють доплату до основної заробітної плати.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюють на умовах, що передбачили у колективному договорі (ч. 2 ст. 105 КЗпП).
Роботу за суміщенням у табелі обліку використання робочого часу не відображають. Запис про роботу за суміщенням, до трудової книжки працівника, не вносять.
Передумовою як для суміщення професій (посад), так і для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади. За відсутності вакансії суміщення або сумісництво неможливе.
Таким чином, роботу за сумісництва виконують у додатковий час (вільний від основної роботи), а роботу за суміщенням виконують в той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи.
