Банк проведень: безоплатна передача й отримання товарів
З метою гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та найкращими практиками Європейського Союзу ВРУ прийняла Закон України «Про захист прав споживачів» від 10.06.2023 № 3153-ІХ (далі — Закон № 3153).
У Законі № 3153 імплементували законодавчі акти ЄС у сфері захисту прав споживачів, які спрямовані на врегулювання питань, пов’язаних, зокрема з обміном (поверненням) товарів, придбаних споживачами, відмовою у такому праві, а також питань, пов’язаних з гарантіями для споживачів.
Так, визначені категорії товарів, які не підлягають обміну (поверненню), зокрема:
- товари, виготовлені за індивідуальним замовленням;
- товари, які є друкованими медіа;
- товари, придбані в запакованому вигляді та розпаковані споживачем, внаслідок чого порушено гігієнічні та інші властивості товару, пов’язані з охороною здоров’я, або властивості цифрового вмісту;
- товари, які швидко псуються або втрачають свої споживчі властивості (ч. 5 ст. 5 Закону № 3153).
На сьогодні є чинним Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджений постановою КМУ від 19.03.1994 № 172 (далі — постанова № 172). Він потребує приведення у відповідність до Закону № 3153.
Згаданою постановою № 172 також затверджений перелік товарів, з яких утворюють обмінний фонд, та перелік сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюють з початку відповідного сезону.
Законом № 3153 встановили гарантійний строк на будь-який товар – два роки, а вживаного товару — не менше одного року з дня передачі споживачу. У разі якщо строк служби товару становить менше двох років, гарантійний строк встановлюють на строк служби товару.
Крім того, Законом № 3153 не передбачили обов’язку госпсуб’єкта створювати обмінний фонд товарів, які надають споживачу на час ремонту товарів, та затвердження переліку товарів, з яких його утворюють.
З урахуванням цього Мінекономіки розробили проєкт постанови, яким затверджують перелік товарів, що не підлягають обміну (поверненню), що узгоджуватиметься із Законом № 3153 та відповідатиме принципам, підходам та найкращим практикам ЄС.
Водночас визнають такою, що втратила чинність, постанову № 172, якою затвердили переліки, що втрачають актуальність з набранням чинності Законом № 3153.
Суб’єкти господарювання, які працюють з РРО та програмними РРО (ПРРО), зобов’язані видавати фіскальні чеки за новою формою та змістом. Податківці та мінфінівці почали коментувати новації, тож подивимося, як цьому дати раду
