За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевагу в залишенні на роботі надають в тому числі працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат (п. 10 ст. 42 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
При вивільненні працівника у разі скорочення штату (чисельності) роботодавець:
1) повідомляє працівників не пізніше, ніж за два місяці до майбутнього вивільнення;
2) пропонує працівнику всі вакантні посади, які є наявними на момент попередження працівника про майбутнє вивільнення та з`являються упродовж періоду з дня попередження до дня звільнення, а також існують безпосередньо станом на день звільнення, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації;
3) визначає рівень кваліфікації і продуктивності праці працівників, посади яких скорочують.
У першу чергу перевагу на залишення на роботі надають особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Судова практика не допускає можливості проведення експертизи з метою визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тому учасники трудового спору вправі подавати будь-які допустимі Цивільним процесуальним кодексом докази, що підтверджують факт наявності у працівника, який звільняється, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
ВС однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці визнає дисциплінованість працівника. Тому ВС вважає за необхідне при застосуванні положень статті 42 КЗпП щодо переважного права на залишення на роботі враховувати наявність дисциплінарного стягнення.
Продуктивність праці і кваліфікацію працівника оцінюють окремо. У кінцевому підсумку суд при розгляді трудового спору повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП.
При визначенні категорій працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, необхідно враховувати, що черговість їх перелічення, яку наводять у частині другій статті 42 КЗпП, юридичного значення не має.
Правові висновки щодо критеріїв кваліфікації й продуктивності викладені в постановах ВС:
- від 31.01.2018 у справі № 824/3229/14-а;
- від 11.07.2018 у справі № 816/1232/17;
- від 21.02.2020 у справі № 809/1353/16;
- від 13.03.2020 у справі № 813/2688/16;
- від 17.03.2020 у справі № 826/510/16.
Для виявлення працівників, які підлягають у першу чергу залишенню на роботі при скороченні штатів, роботодавець робить порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз проводять шляхом складання відповідної довідки у довільній формі з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.
ВС у своїй постанові від 02.06.2020 у справі № 826/24208/15 зазначив, що лише виконання роботодавцем усіх в сукупності вищезазначених гарантій реалізації працівником права на працю при скороченні штатів є підставою для правомірного звільнення.
Таким чином, у випадку якщо в особи передпенсійного віку визначать однакову продуктивність праці порівняно з іншими працівниками, то її включать до категорії осіб, яким надано переважне право залишатися на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників та нададуть перевагу в залишенні на роботі.
За інформацією Федерації професійних спілок України
Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям
