Не виплатили зарплату через війну: чим це загрожує
19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352, який вносить зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Зокрема, у статті 41 КЗпП:
- частину першу доповнили пунктом 6: «неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій»;
- у частині третій слова «частинами першою і другою» замінили словами і цифрами «пунктами 1-5 частини першої та частиною другою»;
- у частині четвертій слова і цифри «у випадку, передбаченому пунктом 4» замінили словами і цифрами «у випадках, передбачених пунктами 4 і 6».
Мінекономіки роз’яснило, що ці норми запроваджують нову підставу для звільнення з ініціативи роботодавця — неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Обов’язкова умова для звільнення за цією підставою — обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, що визначає трудовий договір, та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням/відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 № 708/254/18 зазначив, що коли майно знищене, право власності на нього припиняють на підставі статті 349 Цивільного кодексу України. Якщо знищене майно, права на яке підлягають держреєстрації, право власності на це майно припиняють з моменту, коли за заявою власника внесли зміни до держреєстру.
Суд дійшов висновку, що права власності на знищене нерухоме майно можна припинити, якщо:
- встановили факт знищення майна;
- власник майна подав заяву про внесення змін до держреєстру.
Знищення майна можуть підтвердити:
- матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна;
- довідки органів внутрішніх справ України;
- акт про пожежу;
- офіційні висновки інших установ, уповноважених засвідчувати факт знищення майна тощо.
Коли трудовий договір розривають за пунктом 6 частини 1 статті 41 КЗпП, не потрібно дотримувати норми частини 3 статті 40 КЗпП. Але норму пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП застосовують лише у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Мінекономіки вважає, що перш ніж застосувати норму пункту 6 частини 1 статті 41 КЗпП, роботодавець має проконсультувати представників працівників про те, що не може забезпечити їх роботою, наприклад, через знищення майна. Це мінімізує трудові спори.
Наші спільний опір, щоденна боротьба наших хлопців та дівчат на передовій і наша надважка робота в тилу приносить свої результати. Ворог знесилений, а ми втримуємо економіку України на гідному рівні, навіть у такі скрутні часи. Тому надаємо вам знижку в 40% для передплати фахових видань «Головбух», «Головбух Агро», «Головбух Медицина», а також до експертно-правової системи «Експертус Головбух» на рік.
Замовляйте доступ онлайн в інтернет-магазині. Якщо потрібно обговорити передплату з вашим менеджером, телефонуйте: 0 800 21 12 20 (дзвінки безплатні). Миру нам. Тримаймо рівень!
