Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 № 15/2015 (далі ― Указ про мобілізацію) затвердив Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15.01.2015 № 113-VIII (далі — Закон № 113).
Указ про мобілізацію та Закон № 113 опубліковано 20 січня 2015 року одночасно у двох офіційних виданнях: «Урядовий кур’єр» (№ 9 від 20.01.2014) та «Голос України» (№ 8 від 20.01.2015). Отже, мобілізація в Україні стартувала 20.01.2015.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Часткова мобілізація протягом 2015 року має бути проведена у три черги протягом 210 діб, а призов військовозобов’язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб армії буде здійснено в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.
Пункт 4 Указу про мобілізацію визначає, що у період з 18 березня по 1 травня 2015 року мають бути звільнені в запас (демобілізовані) військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014.
Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України доручено провести звільнення таких військовослужбовців у визначені терміни, але не пізніше ніж за 10 діб до закінчення однорічного строку їх перебування на військовій службі, та перевезення звільнених військовослужбовців до місць проживання (перебування). Це означає, що працівники, за якими згідно зі статтею 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП) пільги щодо збереження місця роботи та середнього заробітку зберігаються протягом року, мають повернутися до рідних домівок і приступити до роботи до спливу річного строку з моменту їх призову на військову службу у зв’язку із мобілізацією.
Кабінет Міністрів України має забезпечити фінансування та вжити заходів, пов’язаних з оголошенням і проведенням часткової мобілізації та звільненням у запас військовослужбовців (демобілізацією). Напряму йдеться лише про перевезення демобілізованих працівників до місць проживання (перебування), однак не виключено, що скоро з’явиться довгоочікуваний акт Кабінету Міністрів України, який відповідно до статті 119 КЗпП має визначити порядок відшкодування з Держбюджету витрат роботодавців, пов’язаних із збереженням середнього заробітку мобілізованих працівників.
На місцеві органи виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності покладається обов’язок з організації і забезпечення своєчасного оповіщення та прибуття громадян, які призиваються на військову службу, виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
До відома!
Верховна Рада України (постанова від 14.01.2015 № 103-VIII) прийняла за основу проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини (реєстр. № 1552 від 22.12.2014). Суб’єктом законодавчої ініціативи виступив Кабінет Міністрів України.
У законопроекті передбачено поширити кримінальну відповідальність за військові злочини, передбачену статтями 402-405, 407-411, 413, 418, 420-421, 425-426, 428, 435 Кримінального кодексу України, не лише на випадки їх вчинення під час воєнного стану, а й під час дії особливого періоду. Зазначені статті передбачають, зокрема, відповідальність за непокору, невиконання наказу, опір начальникові, самовільне залишення військової частини або місця служби, дезертирство, ухилення від військової служби. За вчинення злочинів на особу очікують санкції у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 15 років (залежно від вчиненого злочину).
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
